Бібліографічне посилання: Антоняк І.М.,
Мудрий М.М.
СІОН РУСЬКИЙ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sion_R (останній перегляд: 18.03.2022)
СІОН РУСЬКИЙ
"СІОН РУСЬКИЙ" — укр. церк. журнал. Виходив у Львові 1871—85 під назвами: "Сіонъ Рускій" (1871), "Рускій Сіонъ" (1872—80, 1883—85), "Галицкій Сіонъ" (1880—82). Заснований як альтернатива русофільській ("москвофільській") газ. "Слово", відображав погляди тієї частини греко-катол. духовенства, яка намагалася протидіяти посиленню в Українській греко-католицькій церкві проправосл. і пророс. впливів, подолати крайні форми консерватизму та орієнтувалася в розвитку Церкви на лат. духовні взірці. Офіц. орган Львів. греко-катол. архієпархії (1876—77, 1880—85). Редактори: С.Сембратович (1871—79), Т.Сембратович (1879), Й.Мільницький (1880—82), Ол.Бачинський (1880, 1883—84), І.Бартошевський (1884—85). Активними співробітниками видання були священики та богослови: Ю.Бачинський, М.Малиновський, І.Мордарович, Ю.Пелеш, К.Сарницький, О.Торонський. У журналі публікувалися статті із церк. догматики, морального і пастирського богослов’я, церк. історії та права, проповіді, матеріали на громадсько-політ. й культурно-освітні теми. У політ. відношенні видавці журналу прагнули обґрунтувати перетворення УГКЦ на нац. укр. політ. силу, знайти для Церкви відповіді на виклики, які з’являлися у зв’язку з формуванням світської інтелігенції. Місце для Церкви у спектрі укр. національно-політ. угруповань Галичини вони бачили між русофілами ("москвофілами"; див. Москвофільство) і народовцями, з часом більше схиляючись до народовців. Із публікацій у журналі простежуються зусилля керівництва УГКЦ дистанціюватися від австрійс. світської влади і виокремити свої інтереси із заг. інтересів Габсбурзької монархії. Журнал видавався етимологічним правописом, нар. мовою з деякими церковнослов’янізмами. |