СКАЛЬКОВСЬКИЙ Аполлон Олександрович (13(01).01.1808—09.01.1899(28.12.1898)) — історик, статистик, археограф, краєзнавець. Чл.-кор. Петерб. АН (1856). Н. в м. Житомир. 1827 закінчив етико-політ. відділення Моск. ун-ту. Із 1828 працював чиновником канцелярії новорос. і бессарабського генерал-губернатора в Одесі. 1830 розпочав краєзнавчі дослідження. 1845 очолив Гол. стат. к-т Новорос. краю. Майже всі твори С. (бл. 300) присвячені історії та статистиці Пд. України 18—19 ст., Запорозькій Січі ("Хронологическое обозрение истории Новороссийского края", 1836—38; "Первое тридцатилетие истории города Одессы", 1837; "История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского" — три видання: 1841, 1846, 1885—86; "Наезды гайдамак на Западную Украину в 18 в.", 1845; "Опыт статистического описания Новороссийского края", 1850—53). Історію Пд. України висвітлював у дусі рос. офіц. науки. У вивченні історії Запороз. Січі працям С. притаманний романтичний підхід й ідеалізація. Водночас негативно висловлювався про гайдамацький рух.

П. у м. Одеса.

Цінним історичним джерелом є неопублікований щоденник А.Скальковського.

1. Боровой С.Я. А.А. Скальковский и его работы по истории Южной Украины. В кн.: Записки Одесского археологического общества, т. 1 (34). Одесса, 1960
2. Хмарський В.М. З історії розвитку археографії на Півдні України: Аполлон Скальковський. В кн.: Записки історичного факультету Одеського державного університету, вип. 6. Одеса, 1998
3. Новікова Л., |Хмарський В. Аполлон Скальковський. «Історіографічні дослідження в Україні», 2002, вип. 12: Визначні постаті української історіографії XIX—XX ст.