СКАРЖИНСЬКА Катерина Миколаївна (19(07).02.1852—1932) — меценатка, культ. і громад. діячка, засновниця одного з перших в Україні приватних загальнодоступних музеїв. Н. в м. Лубни. Навч. на Бестужевських жін. курсах у Санкт-Петербурзі. Повернувшись на Полтавщину 1879, захопилась колекціонуванням пам’яток місц. старовини, фінансово підтримувала археол. дослідження краю (зокрема В.Ляскоронського) й сама брала участь в окремих розкопках разом із Г.Кир’яковим. На основі зібраних матеріалів у 1880-ті рр. заснувала за активною участю відомого лубенського археолога Ф.Камінського у своєму маєтку в с. Круглик (нині в межах м. Лубни) приватний музей, вхід до якого був безкоштовним. У підготовлених разом із ним статутах (1886, 1904) музей визначався як краєзнавчий заклад науково-освіт. характеру, осн. завданням якого були вивчення і пропаганда пам’яток археології, історії та природи. До складу зібрання, що налічувало бл. 20 тис. одиниць зберігання, входили цінні археол., етногр., нумізматичні, природничі колекції, збірка козац. старожитностей, автографи видатних істор. осіб, діячів укр. к-ри, документи місц. родинних архівів, стародруки та ін. Найбагатшою з колекцій музею була археологічна (понад 4 тис. пам’яток), що великою мірою визначило домінуючі напрями його діяльності. Колекції й окремі пам’ятки музею з успіхом демонструвалися на виставках ряду археологічних з’їздів, Міжнар. виставці костюмів і зброї в С.-Петербурзі. Мала намір подарувати пам’ятки свого зібрання місц. владі для утворення на їх основі муніципального загальнодоступного музею. Але, не отримавши підтримки Лубенської міської думи, 1906 передала колекції Природничо-історичному музею Полтавського губернського земства (нині значна їх частка зберігається в Полтавському краєзнавчому музеї). Була обрана членом кількох наук. т-в (Моск. нумізматичного, Всерос. т-ва любителів природознавства, антропології та етнографії), почесним членом Полтавської вченої архівної комісії. С. відома також своєю громад. і доброчинною діяльністю. Вона відкрила у Круглику для селян нар. школу, чайну, аматорський укр. театр, б-ку з читальнею, артіль, майстерні. Ім’я відомої колекціонерки й меценатки було внесено до списків найвизначніших уродженців дворянського стану Полтавської губернії. Переїхавши 1906 до Швейцарії, заснувала в Лозанні робітн. будинок, утримувала притулок для співвітчизників, надавала допомогу політ. емігрантам, видавала в Давосі літературно-наук. і політ. ж. "За рубежом", була особисто знайома з багатьма політ. діячами. Після повернення на Батьківщину з початком Першої світової війни жила в Лубнах, померла у Круглику всіма забута під час Голодомору 1932—1933 років в УСРР.

1989 одну з вулиць Лубен названо ім’ям К.Скаржинської.

ПІСКОВА Елла МиколаївнаМ.

1. Горленко В.П. Лубенский музей Е.Н. Скаржинской. К., 1891
2. Астряб М. Население Малороссии по ревизиям 1729 и 1764 гг. В кн.: Труды Полтавской ученой архивной комиссии, вып. 9. Полтава, 1912
3. Ванцак Б., Супруненко О. Подвижники українського музейництва. Полтава, 1995
4. Його ж. Археологія в діяльності першого приватного музею України: Лубенський музей К.М. Скаржинської. К.—Полтава, 2000