СКОПЕНКО Віктор Васильович (18.12.1935—05.07.2010) — учений-хімік, освіт. діяч, педагог. Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1985—2008). Д-р хімічних н. (1970), професор (1972). Дійсний член АН УРСР (1988; із 1991 — АН України; із 1994 — Національна академія наук України), Академії пед. наук України (1992). Герой України (1999). Засл. діяч н. і т. України (1991). Почесний д-р низки ун-тів України, Польщі, Росії та ін. країн. Н. в с. Новгородка (нині с-ще міськ. типу Кіровогр. обл.). Навч. на хімічному ф-ті Київ. ун-ту (1953—58). 1959—62 навч. в аспірантурі хімічного ф-ту Київ. ун-ту. Захистив канд. дис. (1962). Упродовж 1962—66 працював асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри неорганічної хімії Київ. ун-ту. Із 1966 до 1970 — заст. декана хімічного ф-ту. 1970 захистив докторську дис., а 1972 отримав учене звання професора. 1975—85 — проректор Київ. ун-ту. Від 1977 до 1998 — зав. кафедри неорганічної хімії. 1985 призначений ректором Київ. ун-ту. 1993 обраний президентом Спілки ректорів вузів України. Із 1998 до 2003 очолював ВАК України. Член Ради з питань науки та науково-тех. політики при Президентові України (із 1996), заст. голови К-ту з Держ. премій України в галузі н. і т. (із 1997). Під кер-вом С. Київ. ун-т здобув статус нац. навч. закладу, значно підвищив свій рейтинг серед світ. класичних ун-тів.

С. — відомий спеціаліст у галузі хімії координаційних сполук, плідно розвивав ряд фундаментальних напрямів сучасної хімії, пов’язаних з дослідженням реакції комплексоутворення у водному, неводному середовищах і на поверхні твердого тіла. Ці дослідження є не лише фундаментальними, але й мають величезне значення для розвитку провідних галузей хімічної пром-сті та вир-ва мед. протиракових препаратів. Значних результатів С. досягнув у дослідженні сполук із високотемпературними надпровідними властивостями. Очолював київ. наук. школу з координаційної хімії. Започаткував новий наук. напрям — координаційну хімію на поверхні. Під його кер-вом також здійснювалися роботи в галузі біонеорганічної та металоорганічної хімії. За безпосередньої участі С. створено Укр. національну комісію з хімічної термінології та номенклатури при ВР України.

Автор понад 400 наук. праць, із них 12 монографій та підручників, має бл. 60 авторських свідоцтв. Під його кер-вом захищено 38 канд. і 12 докторських дисертацій.

Лауреат премії ім. Л.Писаржевського АН УРСР (1989), Державних премій України в галузі н. і т. (1990, 1995), премії ім. В.Вернадського (2000).

Почесний громадянин міста Києва (1999).

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1981), Дружби народів (1985), Почесною відзнакою Президента України (1995), орденом "За заслуги" 2-го (1998) і 1-го ст (2000), італ. орденом "Зірка італійської солідарності" (2003), грузин. орденом Честі (2004); Герой України із врученням ордена Д-ви (1999).

П. у м. Київ.

1. Основи координаційної хімії. К., 1977
2. Chemie der Pseudohalogenide. Berlin, 1979 (співред.)
3. Важнейшие классы неорганических соединений. К., 1983
4. Chemistry of Pseudohalides. Amsterdam — Lausanne — New York — Oxford — Shannon — Singapore — Tokyo, 1986 (співред.)
5. Светочувствительные диазонафтолы. К., 1988 (у співавт.)
6. Найважливіші класи неорганічних сполук. К., 1996
7. Координаційна хімія. К., 1997
8. Прямой синтез координационных соединений. К., 1997 (у співавт., редактор)
9. Direct synthesis of coordination and organometallic compounds. Amsterdam — Lausanne — New York — Oxford — Shannon — Singapore — Tokyo, 1999 (у співавт.)

1. Скопенко Віктор Васильович. К., 1995
2. Скопенко Віктор Васильович. В кн.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка: Імена славних сучасників. К., 2004