СКОРОПАДСЬКИЙ Іван Ілліч (бл. 1646 — 14(03).07.1722) — гетьман Лівобережної України (1708—22). Н. в м. Умань. 1674 внаслідок нападу татар змушений був переселитися в Лівобережну Україну. Обіймав посади військового канцеляриста при гетьман. уряді (із 1675), черніг. полкового писаря (1680—94), генерального бунчужного (із 1694), генерального осавула (із 1701), стародубського полковника (1706—08). Брав участь у боротьбі проти турец. і татар. військ під час російсько-турецької війни 1676—1681 і Кримських походів 1687 і 1689. Після переходу гетьмана І.Мазепи на бік швед. короля Карла ХII С. 6 листопада 1708 на старшинській раді в Глухові обрали гетьманом. Він очолив козац. полки в Полтавській битві 1709. Не раз звертався до рос. царя Петра I із проханням про поліпшення становища укр. народу. За гетьманства С. 1709 за наказом Петра I було зруйновано Чортомлицьку Січ. Для контролю за діяльністю гетьман. правління цар призначив свого резидента. С. був найбільшим землевласником у Гетьманщині (мав до 20 тис. дворів посполитих). Він одним із перших гетьманів почав видавати універсали, за якими козаки офіційно зобов’язувалися виконувати повинності на користь д-ви, а посполиті за подання скарги на можновладців каралися побиттям і арештом. Царським маніфестом від 27 (16) травня 1722 було створено Малоросійську колегію, яка підмінила собою вищі судові й адміністративні органи в Гетьманщині.

П. у м. Глухів, похований у Гамаліївському Пустинно-Харлампіївському монастирі.

ГУРЖІЙ Олександр Іванович

1. Коструба Т. Гетьман Іван Скоропадський (1708—1722). Львів, 1932
2. Гуржій О.І. Іван Скоропадський. В кн.: Володарі гетьманської булави. К., 1995
3. Його ж. Гетьман Іван Скоропадський. К., 1998
4. Гуржій О.І., Реєнт О.П. Від гетьмана до гетьмана: Рід Скоропадських в історії України. К.—Суми, 2011