СКОРУЛЬСЬКИЙ Михайло Адамович (19(06).09.1887—21.02.1950) — композитор, піаніст, диригент, педагог. Доцент (1937). Засл. діяч мист-в УРСР (1947). Н. в Києві. 1910 закінчив Житомир. муз. уч-ще Рос. муз. т-ва, 1914 — Петерб. консерваторію (факультети — фортепіанний та теорії композиції). 1914—15 викладав у Таганрозькому, 1915 — Іжевському, 1916—33 — Житомирському уч-щах. У Житомирі одночасно працював нач. муз. частини губернського військкомату (1919—22), диригентом симфонічного оркестру Наросвіти (1923—33) і зав. муз. секції Будинку Червоної армії (1929—33). Потім працював у Київ. консерваторії: 1933—37 — зав. театрального відділу, із 1937 — доцент, із 1945 — в. о. професора. У роки Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941—45 працював у муз. уч-щі в Алма-Аті (нині м. Алмати, Казахстан; 1941—44).

Твори: балети "Лісова пісня" (1936), "Бондарівна" (1939), "Снігова королева" (1949—50, незакінчений); опера "Свіччине весілля" (1948), симфонічні поеми "Степова" (1942), "Турбаї" (1947), "Микита Кожум’яка" (1949), ораторія "Голос матері" (1943), симфонії, романси, камерно-інструментальні ансамблі та ін.

Автор книги "Елементарні основи фортепіанної школи Г.М. Єсипової" (1932, 1964).

П. у м. Москва, похований у Києві.

БОНДАРЧУК Петро Миколайович

1. Михайлов М.М. М.А. Скорульський: Нарис про життя і творчість. К., 1960
2. Загайкевич Н. Українська балетна музика. К., 1969
3. Михаил Скорульский — воспоминания, письма, материалы. К., 1988
4. Васильєва А. Музика душі. «Музика», 1987, № 4
5. Шамаєва К. Із плеяди житомирських митців. Там само