СЛАВУТИЧ — місто, засноване після Чорнобильської катастрофи 1986 та евакуації населення м. Прип’ять. Призначене для постійного проживання працівників Чорнобильської АЕС. Розташов. в межиріччі Десни (прит. Дніпра) і Дніпра, на території Чернігівської області, але адміністративно належить до Київської області. Постанова ЦК КПРС і РМ СРСР про спорудження міста прийнята 2 жовтня 1986. Заселення почалось у березні 1988.

Вибір майданчика для наймолодшого міста України обумовлювався необхідністю гарантувати його мешканцям безпечне проживання та зручний транспортний зв’язок із Чорнобильською АЕС. Однак майданчик виявився радіоактивно забрудненим, що вимагало додаткових зусиль із його дезактивації. Здійснення буд-ва міста передбачалося в дві черги: перша — для 22,8 тис. жителів, і далі — розбудова до 30 тис. У буд-ві міста брали участь архітектори та будівельники з 8-ми союзних республік: Литви, Латвії, Естонії, Грузії, Азербайджану, Вірменії, України й Росії, що надало кожному кварталові нац. колориту. В місті 12 кварталів: Бакинський, Бєлгородський, Вільнюський, Добринінський, Єреванський, Київський, Ленінградський, Московський, Ризький, Талліннський, Тбіліський, Чернігівський. Майже 80 % квартир міста розташов. в 5- і 9-поверхових будинках, інші — у невеликих будинках на 1—2 родини. Територія міста — 7,5 км2.

До 2000 ЧАЕС фінансово утримувала С. За її рахунок наповнювалося 85 % бюджету міста. Після початку виведення станції з експлуатації почалися проблеми безробіття та відсутності коштів. Для залучення нових інвесторів Указом Президента України від 18 червня 1998 місту надано статус особливої екон. зони. У С. діють філія Держ. науково-тех. центру з ядерної та радіаційної безпеки Держ. к-ту ядерного регулювання України та Чорнобильський центр із проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології.