СЛОБІДСЬКО-УКРАЇНСЬКА ГУБЕРНІЯ — 1) адм.-тер. одиниця Рос. імперії, створена згідно з імператорським маніфестом 28 липня 1765 на основі скасованих слобідських козацьких полків. Включала 5 провінцій, які відповідали полкам (Сумську, Охтирську, Харківську, Ізюмську, Острогозьку) і складалися з комісарств. Центр — м. Харків. Під час губернаторства Є.Щербініна компетенції губернатора поширювалися на укр. населення Землі Війська Донського, Бєлгородської, Воронезької, Казанської, Саратовської та Астраханської губерній. Губернатори: Є.Щербінін (1765—75), Д.Норов (1775—80). Ліквідована 25 квітня 1780 з перетворенням у Харківське намісництво з територіальними змінами: Суджанське комісарство передано до Курського намісництва, Острогозьку провінцію з частиною Ізюмської провінції (із м. Куп’янськ) підпорядковано Воронезькому намісництву;

2) адм.-тер. одиниця Рос. імперії, створена 12 грудня 1796 замість Харків. намісництва. Центр — м. Харків. При створенні приєднано повіти колиш. Острогозької провінції та частини Ізюмської провінції (які входили до С.-У.г. 1765—80 та були забрані 1780 до Воронезького намісництва, — Біловодський, Богучарський, Лівенський, Калитвянський, Куп’янський, Острогозький повіти), cтворено Старобільський повіт; однак 1802 всі згадані повіти, крім Куп’янського, повернуто у Воронезьку губ. Старобільський повіт знову передано до С.-У.г. 1824.

5 грудня 1835 перейменована на Харківську губернію.

1. Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст. К., 1991
2. Посохов С.И., Ярмыш А.Н. Губернаторы и генерал-губернаторы. Х., 1996