ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ

  Бібліографічне посилання: СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Slovo_Ilariona (останній перегляд: 18.03.2022)
СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ

"СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ" — найдавніша пам’ятка оригінальної літератури Київської Русі, богословський трактат, написаний із великою літ. майстерністю. Збереглося в численних (більше 50) списках 15—16 ст. Один фрагмент твору зберігся у списку 2-ї пол. 13 ст. Твір не містить імені автора; О.Горський, який першим провів наук. дослідження пам’ятки (1844), припустив, що автором є Іларіон, і це досі не викликає заперечень. Загальновизнана дата написання "С.п.З. і Б." — між 1037 і 1050.

Твір ділиться на 4 частини: у 1-й світ. історія показана як історія Спасіння, яка рухається від обмеженості іудейського Закону до християн. Благодаті — визволительки всього людства; у 2-й частині стверджується, що й нещодавно охрещений рус. народ нарешті долучився до Благодаті Божої; 3-тя частина прославляє "кагана нашого" Володимира Святославича — володаря, котрий хрестив країну і за цей подвиг заслуговує церк. вшанування, яке гарантує йому вічну пам’ять; 4-та частина — це молитва про Благодать Божу та зміцнення у вірі. Деякі дослідники вважають, що назва "Слово про Закон і Благодать" стосується лише перших двох (або перших трьох) частин, а решта — це окремі твори, які згодом були об’єднані.

Відомі різні інтерпретації ідейної спрямованості твору: 1) полеміка, спрямована проти київ. євреїв або іудейської Хозарії (див. Хозарський каганат); 2) твір антиболг. спрямування (що пов’язано з гіпотетичною залежністю ранньої церк. організації на Русі від Болг. церкви); 3) утвердження рівноправ’я всіх народів як відповідь Русі на гегемоністські претензії Візантії; 4) церк. текст, який не містить чітко висловленої політ. ідеї. Перші три інтерпретації не знаходять підтримки в більшості сучасних дослідників. Висловлено думку (С.Темчин), що політ. ідея у "С.п.З. і Б." усе ж присутня: це намагання Іларіона забезпечити собі та своїй країні рівні права з єдиновірцями Візантії і, зокрема, довести, що колиш. язичник має право керувати християн. Церквою.

Вид.: Молдован А.М. "Слово о законе и благодати" Илариона. К., 1984; Акентьев К.К. "Слово о законе и благодати" Илариона Киевского: Древнейшая версия по списку ГИМ Син. 591. В кн.: Byzantinorossica, т. 3. СПб., 2005.


Література:
  1. Розов Н.Н. Иларион. В кн.: Словарь книжников и книжности Древней Руси, вып. 1. Л., 1987
  2. Подскальски Г. Христианство и богословская литература в Киевской Руси (988—1237 гг.). СПб., 1996
  3. Мюллер Л. Киевский митрополит Иларион: Жизнь и творчество. В кн.: Мюллер Л. Понять Россию: Историко-культурные исследования. М., 2000 (http:// www.golubinski.ru/ecclesia/ilarion/muller_ilarion.htm)
  4. Темчин С. «Слово о законе и благодати» киевского митрополита Илариона и раннехристианская полемика. В кн.: Ruthenica, т. 7. К., 2008

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ІЛАРІОН
  • ХОЗАРСЬКИЙ КАГАНАТ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • РУСЬ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • ПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛА
  • ІСТОРІОГРАФІЯ
  • ДАВНЬОРУСЬКА ЕТНОКУЛЬТУРНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ЕТИКЕТОЗНАВСТВО
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ІЛАРІОН
  • ІНГІГЕРДА
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • ІСТОРІОСОФІЯ, ІСТОРІОСОФСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ
  • КАГАН
  • КНЯЗЬ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИРИЛИЧНА УКРАЇНСЬКА РУКОПИСНА ПИСЕМНІСТЬ 11–17 СТ.
  • ПАЛЕОГРАФІЯ
  • ПАМ'ЯТЬ І ПОХВАЛА ІАКОВА МНІХА
  • РУСЬКИЙ КАГАНАТ
  • СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
  • ТОЛОЧКО ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)