СМАКУЛА Олександр Теодорович (09.09.1900—17.05.1983) — фізик, фундатор квантової органічної хімії. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, член Нью-Йоркської АН. Професор (1951). Н. в с. Доброводи (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.). Закінчив Терноп. г-зію (1922), Геттінгенський ун-т ім. Георга-Августа (1927). Працював керівником оптичної лабораторії Ін-ту мед. досліджень (Гейдельберг, Німеччина), директором дослідної лабораторії у фірмі К.Цайса (Єна, Німеччина). 1945 був вивезений до США. Від 1951 — професор Массачусетського ун-ту, в якому створив та очолив лабораторію фізики кристалів. Із 1964 — директор лабораторії фізики монокристалів у Массачусетському ін-ті технологій, згодом — повний професор цього найвизначнішого у світі технологічного ін-ту (єдиний з українців).

Був почесним головою Т-ва укр. інженерів Америки, почесним членом Амер. оптичного т-ва.

Автор понад 100 наук. праць, багатьох патентів. Широко відомими в наук. світі є "формула Смакули" (математичне пояснення співвідношення радіаційного забарвлення кристалів), "інверсія Смакули" (процес трансформації кристалічного вуглеводу збудженнями р-електронів).

П. у м. Обурн (шт. Массачусетс, США).

1. Дещо про атомістичну будову матерії. Львів, 1925
2. Атлянтійський перелет. Львів, 1927
3. Земля і радіоактивність. Львів, 1927
4. Антирахітичний вітамін. Львів, 1928
5. Нові вдосконалення динамомашин. Львів, 1928
6. Монокристали. Берлін, 1962

1. Довгий Я.О. «Формула Смакули». В кн.: Аксіоми для нащадків. Львів, 1992
2. Шендеровський В. Нелегкий шлях повернення великого українця. В кн.: Шендеровський В. Нехай не згасне світ науки. К., 2003