СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ Степан Йосипович (09.01.1859—17.08.1938) — мовознавець, літературознавець (один із перших теоретиків укр. віршування), історик, педагог, політ. і громадсько-культурний діяч-народовець. Професор (1885). Академік-фундатор УАН (14 листопада 1918). Голова філол. секції Наукового товариства імені Шевченка (1914), почесний член т-ва "Просвіта" (1925). Батько Р.Смаль-Стоцького. Н. в с. Немилів (нині село Радехівського р-ну Львів. обл.). Навч. на філос. відділенні Чернів. ун-ту (1878—82), 1883 подав дис. на тему: "Процес аналогії у словозмінах руської мови", 1885 — професор, зав. кафедри укр. мови, декан філос. ф-ту (1904) Чернів. ун-ту. Був організатором культурологічних т-в на Буковині (із 1887 — голова т-ва "Руська школа" в Чернівцях, із 1889 — голова т-ва "Руська бесіда"), сприяв відкриттю читалень та укр. екон. об’єднань (у т. ч. "Селянської каси"). С.-С. обирався депутатом (1892—1912) і заст. маршалка (1905—12) Буковинського крайового сейму, депутатом австрійс. парламенту (1911—18). Під час Першої світової війни працював у польовому суді (1914—16), як викладач укр. мови та літератури в таборах укр. військовополонених (Фрайштадт; Австрія), був головою Управи УСС (1917—18). Із грудня 1918 — посол ЗУНР у Празі (нині столиця Чехії), а з 1921 — професор укр. мови і згодом декан філос. ф-ту Українського вільного університету (Прага), професор Слов’янського інституту у Празі (1927). 1935 обраний головою т-ва "Музей визвольної боротьби України у Празі" (див. Музей визвольної боротьби України).

Як політик виступав проти "москвофільства" в програмних статтях "В чім наша сила?" (1892) та "Політика реальна" (1896), де обстоював українство Буковини з позицій буковинського народовства. Як мовознавець (у дусі антимосквофільської боротьби) заперечував тезу про єдину праруську мову. На думку С.-С., українська мова постала в давні часи безпосередньо із праслов’янської — як і польська, сербська, чеська та ін. слов’ян. мови — і на поч. 20 ст. зі всіх слов’ян. мов у фонетичному відношенні стояла найближче до мови сербської, а не до російської. Один із перших упорядників укр. філол. термінології.

Як літ. критик й історик літератури досліджував особливо-сті творчості Ю.Федьковича та С.Воробкевича, І.Котляревського, В.Стефаника (1899), І.Франка (1913), Т.Шевченка (1913), О.Кобилянської (1928) та ін.

П. у м. Прага, 30 вересня 1938 похований у Кракові біля дружини Емілії.

1. Добржанський О.В. Степан Смаль-Стоцький. «Буковинський журнал» (Чернівці), 1992, № 4—5
2. Андрусів С. З дороги часу. «Січ», 1993, № 3
3. Даниленко В.М., Добржанський О.В. Академік Степан Смаль-Стоцький: Життя і діяльність. К.—Чернівці, 1996
4. Добржанський О.В. Національний рух українців Буковини другої половини ХIХ — початку ХХ ст. Чернівці, 1999
5. Педагогічні ідеї Степана Смаль-Стоцького в контексті розвитку національної освіти і виховання: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Чернівці, 1999
6. Богайчук М.А. Література і мистецтво Буковини в іменах. Чернівці, 2005
7. Мельничук Б. Академік, який майстрував бандури. «Буковина», 2009, 13 січня
8. Постать Степана Смаль-Стоцького в національно-культурному житті Буковини кінця ХIХ — початку ХХ ст. і сучасна рецепція його доби: Тези доповідей Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження видатного українського філолога, культурного і громадського діяча, Чернівці, 19—21 лютого 2009 р., ч. 1—2. Чернівці, 2009
9. Огуй О., Івасюк О. Степан Смаль-Стоцький як мовознавець і філолог: Теоретико-практичні набутки. В кн.: Постать Степана Смаль-Стоцького в національно-культурному житті Буковини кінця ХIХ — початку ХХ ст. і сучасна рецепція його доби: Тези доповідей Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження видатного українського філолога, культурного і громадського діяча, Чернівці, 19—21 лютого 2009 р., ч. 2. Чернівці, 2009
10. Бабич Н. 15 не останніх із могікан: Педагоги і вчені Буковини другої половини ХIХ — початку ХХ століття: Науковий нарис. Чернівці, 2010
11. Ботушанський В.М. Степан Смаль-Стоцький. Чернівці, 2010