 Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я.
СНЯТИН, місто Івано-Франковської обл. [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sniatyn_mst (останній перегляд: 18.03.2022)
СНЯТИН, МІСТО ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
СНЯТИН — місто Івано-Франківської області, райцентр. Розташов. на лівому березі р. Прут (прит. Дунаю), на Покутті. Населення 10,2 тис. осіб (2011). Імовірно, С. виник у давньорус. час, про що свідчать рештки кількох поселень на терені сучасного міста, у т. ч. городище 12—13 ст. площею 0,7 га в урочищі Цвинтар. Уперше згаданий під 1382 у "Польській хроніці" Яна з Чарнкова в переліку найважливіших прикордонних фортець Русі (Руського домену короля), які втратили угорці після смерті угор. і польс. короля Людовіка I Великого. Тоді С. заволоділи князі Коріятовичі — володарі Подільського князівства, але за кілька років його вже контролював король польс. і вел. кн. литов. Владислав II Ягайло. Із 1434 — центр негродового повіту Галицької землі Руського воєводства. Центр староства (відоме з 1424). 1448 отримав магдебурзьке право. Із 2-ї пол. 15 ст. завдяки прикордонному положенню і наявності митниці став значним торг. і ремісничим центром. 1628 у С. утворилася вірм. громада (див. Вірменські колонії в Україні 16—18 століть). Місто часто зазнавало руйнувань: його захоплювали повстанці Мухи (1490; див. Мухи повстання 1490—1492), татари (1524, 1594, 1621 та в ін. роки), війська Молдавського князівства (1531), опришки (1656, 1667). Після 1-го поділу Речі Посполитої (1772) відійшов до володінь Габсбургів (із 1867 — Австро-Угорщина). Із 1850 — центр повіту. 1777—87 біля міста було засновано нім. колонію Августдорф. 1866 неподалік від міста, але правим берегом Пруту пройшла залізниця Львів—Чернівці (станція Снятин — за 4 км від міста, у с. Хутір-Будилів). 1910 в місті мешкало більше 12 тис. осіб, із них українці становили 41 %, поляки — 20 %, євреї — 35 %. Під час Першої світової війни був окупований рос. військами (вересень 1914 — квітень 1915, червень 1916 — серпень 1917). Із листопада 1918 — у Західноукраїнській Народній Республіці. У травні 1919 окупований румун. військами. Із 2-ї пол. серпня 1919 — у складі Польщі, центр повіту Станіславського воєводства. У вересні 1939 С. приєднаний до УРСР. Із 1 липня 1941 до 29 березня 1944 окупований гітлерівцями, входив до складу Генеральної губернії. Пам’ятки арх-ри: Свято-Вознесенська церква (1838), ратуша (1861—1909), жін. школа (1895), торг. будинок (1923) та ін. Меморіальні музеї Марка Черемшини і В.Касіяна (народився в с. Микулинці, нині приєднане до С.). У С. народився польс. композитор Р.Палестер, із містом пов’язані біографії Н.Кобринської, Марка Черемшини, В.Стефаника. Веб-сайт міста: http://snyatyn.net. |
