СОФІЇВСЬКОГО ТИПУ МОГИЛЬНИКИ належать до завершального етапу трипільської культури в Україні і датуються серед. 3 тис. до н. е. (некаліброване радіовуглецеве датування). Відомі чотири могильники (біля сіл Чернин, Червоний Хутір, Софіївка та Завалівка; усі села Київ. обл.), які розташов. на лівому березі Дніпра в ідентичних топографічних умовах — на піщаних дюнах уздовж краю борової тераси. Поховальний обряд — тілоспалення на стороні. Поховання відбувалися в урнах або без них. Приблизно половина всіх поховань супроводжувалися речами: знаряддями праці (кременеві ножі, клин-сокири, рогові сокирки, ретушери, віджимники, прясла); зброєю (кам’яні сокири-молоти, мідні сокири, мідні кинджали, кременеві та мідні вістря стріл); прикрасами (мідні браслети, мідні намистини-пронизки, намистини з бурштину, кості, каменю тощо); керамікою (широкогорлі горщики, опуклотілі посудини, конічні чаші, біконічні горщики, амфорки, мініатюрний посуд та ін.). Аналіз поховального обряду дає можливість виділяти чотири віково-статеві групи (дітей-підлітків, дорослих та чоловічу і жіночу) та три соціальні страти для трипільського населення, яке залишило могильники софійського типу.

1. Круц В.А. Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья. К., 1977
2. Колесников А.Г. Трипольское общество Среднего Поднепровья (опыт социальных реконструкций в археологии). К., 1993