ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СОЮЗ ЗЕМЕЛЬНИХ ВЛАСНИКІВ

  Бібліографічне посилання: Пиріг Р.Я. СОЮЗ ЗЕМЕЛЬНИХ ВЛАСНИКІВ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Soiuz_zemelnykh (останній перегляд: 18.03.2022)
СОЮЗ ЗЕМЕЛЬНИХ ВЛАСНИКІВ

СОЮЗ ЗЕМЕЛЬНИХ ВЛАСНИКІВ — консервативна орг-ція укр. землевласників, яка мала на меті захист приватної власності на землю. Її осередки почали створюватися в Україні як відділення Всерос. союзу земельних власників, очолюваного одним з організаторів Столипінської аграрної реформи О.Кривошеїним. Восени 1917 в Україні діяли 2 крайові, 9 губернських, бл. 50 повітових відділень. Після заборони більшовиками в лютому 1918 діяльності Всерос. союзу земельних власників, а також в умовах німецько-австрійс. окупації України місц. орг-ції вжили заходів до об’єднання у всеукр. масштабі. На скликаному С.з.в. разом з Українською демократично-хліборобською партією Хліборобському конгресі 29 квітня 1918 П.Скоропадський був проголошений гетьманом. Наприкінці травня 1918 Київ. крайовий з’їзд С.з.в. ухвалив рішення про утворення Всеукр. союзу земельних власників. Постанови з’їзду були спрямовані на збереження приватної власності на землю, недопущення обмеження розмірів земельних володінь, обов’язкову участь представників союзу у виробленні аграрного законодавства, вжиття властями заходів по боротьбі з анархією шляхом "самої нещадної репресії". Лідери союзу граф М.Гейден, І.Дуссан та ін. стояли на промонархічних позиціях, розглядаючи Українську Державу як перехідну форму до відновлення єдиної Росії. С.з.в. упродовж літа 1918 розбудовував свою структуру, проводячи з’їзди, створюючи нові осередки, делегуючи своїх представників до органів місц. адміністрації. Союз виступав впливовим чинником здійснення соціально-екон. політики уряду, репрезентантом інтересів поміщиків, стримуючи проведення П.Скоропадським ліберальної земельної реформи.

Соціальна неоднорідність С.з.в., відмінність інтересів великих латифундистів і дрібних земельних власників породжували ідейні розбіжності серед членів союзу. У жовтні 1918 Київ. орг-ція виступила з ініціативою створення Всеукр. союзу хліборобів-власників (селян). Вона задекларувала незалежність України як парламентської республіки на чолі з гетьманом, статус укр. мови як державної, автокефалію укр. церкви, земельну реформу шляхом примусового викупу поміщицьких земель тощо. 2-й з’їзд С.з.в. відкинув ці домагання. Тоді частина делегатів із дозволу властей створили Всеукр. союз хліборобів-власників (селян). Обидві орг-ції припинили діяльність після падіння гетьман. держави.


Література:
  1. Пиріг Р. Соціально-політична база гетьманату Павла Скоропадського (квітень—грудень 1918 р.). В кн.: Проблеми історії Української революції 1917—1921 років, вип. 2. К., 2007
  2. Любовець О. Аграрна програма урядових партій гетьманату П. Скоропадського. В кн.: Український селянин: Збірник наукових праць, вип. 11. Черкаси, 2008

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • КРИВОШЕЇН ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПОМІЩИКИ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА ДЕМОКРАТИЧНО-ХЛІБОРОБСЬКА ПАРТІЯ (УДХП)

  • Пов'язані терміни:
  • ГЕТЬМАНСЬКИЙ ПЕРЕВОРОТ 1918
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕМОКРАТИЧНО-ХЛІБОРОБСЬКА ПАРТІЯ (УДХП)
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ГРОМАДА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)