СОКАЛЬСЬКИЙ Петро Петрович (14.09.1832—02.04.1887) — композитор, фольклорист, публіцист, громад. діяч. Н. в м. Харків у сім’ї професора Харків. ун-ту. Початкову освіту здобув у приватному пансіоні Зимницьких, вищу — у Харків. ун-ті на природничому ф-ті (1848—52). Музиці навч. деякий час у Петерб. консерваторії (1862—63). Працював викладачем г-зій Катеринослава (нині м. Дніпропетровськ) і Одеси (1852—54). 1854 захистив магістерську дис. на тему: "Про термохімічні дослідження і їх значення для теоретичної хімії". Упродовж 1856—58 перебував у Нью-Йорку (США) у складі рос. консульства, після чого жив і творив в Одесі. Тут С. 1859 відродив Філармонічне т-во, заснував Одес. т-во аматорів музики (згодом Одес. відділення Рос. муз. т-ва) та безплатну муз. школу (1866). Багато років виступав на сторінках преси з публіцистичними, літературно-муз. критичними статтями і фейлетонами. Із 1869 був секретарем Т-ва сільс. госп-ва Пд. України та редактором його "Записок...", редактор і видавець газ. "Одесский вестник" (1872—76). Автор праць "Що робити молодій Росії, щоб попередити кризу у шкільному виробництві" (1880, 1903), "Малоросійська національність поряд із польською", в якій викладалися взаємини між Польщею, Україною та Росією, капітальної музикознавчої роботи "Руська народна музика, російська і українська, в її будові і ритмічній відмінності від основ сучасної гармонічної музики" (1888, 1959). Муз. спадщина С. має яскраво виявлений нац. колорит і складається з опер — "Мазепа" (1857) за поемою О.Пушкіна, "Майська ніч" (1863) за М.Гоголем, "Облога Дубна" ("Тарас Бульба", 1878), балади "Слухай" (1864), 40-ка фортепіанних творів та стількох же романсів, кількох хорових творів, кантати "Бенкет Петра Великого" (1859).

П. у м. Одеса.

ЛАЗАНСЬКА Тамара ІванівнаІ.

1. Каришева Т. Петро Сокальський. К., 1978
2. Дитиняк М. Українські композитори: Біобібліографічний довідник. Едмонтон, 1986