СОХАНЬ Павло Степанович (н. 18.11.1926) — історик, фахівець з історії міжнар. зв’язків України, країн Пд.-Сх. Європи, передусім Болгарії, організатор археогр. діяльності в Україні, джерелознавець. Чл.-кор. АН УРСР (1985; нині НАН України), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1995), академік Міжнар. слов’ян. АН (1997). Професор (1981). Засл. діяч н. і т. України (1997). Н. в с. Новоіванівка (нині село Білопільського р-ну Сум. обл.). Учасник бойових дій Другої світової війни. 1953 закінчив Харків. пед. ін-т, 1963 — аспірантуру Ін-ту історії АН УРСР. Із 1956 — на викладацькій роботі. Канд. дис. на тему: "Полум’яний революціонер: Життя та революційна діяльність Георгія Димитрова" (1963), докторська дис. на тему: "Економічне, науково-технічне і культурне співробітництво СРСР і Народної Республіки Болгарія та участь у ньому Української РСР: 1944—1970 рр." (1973). Із 1963 працював в Ін-ті історії АН УРСР: 1974—91 — заст. директора з наук. роботи, 1988—91 — зав. відділу історії міжнар. зв’язків України. Із 1987 — голова відновленої Археографічної комісії АН УРСР. Із 1991 — директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М.Грушевського НАН України.

Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства.

Почесний член Болг. філол. т-ва (1986), президент т-ва "Україна—Болгарія" (із 1991).

Лауреат премії Президії АН УРСР ім. Д.Мануїльського (1976), Держ. премії УРСР у галузі н. і т. (1980), премії НАН України ім. М.Грушевського (1993).

Нагороджений орденом Вітчизн. війни, болг. орденом Кирила і Мефодія 1-го ст. (1973), орденами "Знак пошани" (1986), Ярослава Мудрого 5-го ст. (2006), Почесною грамотою Президії ВР УРСР (1976), п’ятьма болг. медалями, ін. нагородами, медаллю НАН України "За наукові досягнення" (2011).

1. Пламенный революционер: Жизнь и революционная деятельность Г. Димитрова. К., 1962 (2-ге вид. — К., 1969)
2. Социалистический интернационализм в действии (Украинская ССР в советско-болгарском экономическом, научно-техническом и культурном сотрудничестве: 1945—1965). К., 1969
3. Очерки истории украинско-болгарских связей. К., 1976
4. Очерци по истории на украинско-българските връзки. София, 1979
5. Кирило-Мефодіївське товариство, т. 1—3. К., 1990 (гол. ред.)
6. Історія запорозьких козаків, т. 1—3. К., 1990—92 (відп. ред.)
7. Історія України-Руси, т. 1—11. К., 1991—98 (голова редколегії)
8. Український археографічний щорічник. К., 1992 (відп. ред.)
9. М.С. Грушевський і Academia: Ідея, змагання, діяльність. К., 1993
10. Архів Коша Нової Запорозької Січі. К., 1998 (голова редколегії)
11. Михайло Грушевський. Твори у 50-ти томах. Львів, 2002 (гол. ред.)

1. Павло Степанович Сохань: До 70-річчя від дня народження та 40-річчя наукової діяльності. К., 1996
2. Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України (1991—2011). К., 2011