СОЛОВЕЙ Дмитро Федорович (псевдоніми і криптоніми — Пуціменко Д., Сріблянський М., Філомела, Д.С., Д.Ф.П. та ін.; 04.11(23.10).1888—09.07.1966) — громад. діяч, статистик, історик, публіцист, письменник. Член Української вільної академії наук у США (1965). Н. в м-ку Срібне в сел. родині. Навч. на історико-філол. ф-ті Харків. ун-ту (1909—14), виключений за участь в укр. студентському русі. Висланий під поліційний нагляд до м. Полтава, де став одним із організаторів укр. соціаліст. орг-ції "Юнацька спілка". 1916 мобілізований до рос. армії, солдат залоги м. Азов. 1917 — делегат Всеукраїнського національного конгресу. Відтак у Петроградському гарнізоні, прапорщик. 1917—23 — інструктор Полтав. спілки споживчих т-в. 1920—21 був під арештом ВУЧК нібито за участь у петлюрівському підпіллі. 1923—25 — зав. секції Полтав. губернського стат. бюро, 1925—33 — зав. підвідділу ЦСУ УСРР, 1933—36 — зав. стат. відділу Укр. пром. кооперації, 1936—43 — учитель у Харкові. Емігрував, із 1945 жив у Німеччині, із 1950 — у США.

Предмет наук. зацікавлень С. — екон. статистика, соціально-екон. історія України. 1929 під кер-вом акад. Д.Багалія захистив дис. на тему: "Динамічні показники внутрішньої торгівлі на Лівобережній Україні наприкінці ХVIII ст.", одержав звання і посаду наук. співробітника в Ін-ті історії укр. к-ри (до 1932). Продовжував наук. і публіцистичну діяльність в еміграції, зосередившись на темах Голодомору 1932—1933 років в УСРР як один із перших наук. дослідників, а також політ. репресій в Україні та її колоніального становища у складі СРСР. С. застосовував порівняння результатів всесоюзних переписів населення 1926 і 1939 для обрахунку втрат населення України через Голодомор. У громад. і політ. діяльності, наук. і публіцистичних працях завжди виступав із демократ. позицій, засуджував будь-яку тоталітарну політику й ідеологію, у т. ч. і укр. націоналізм інтегральний.

Автор бл. 400 публікацій, у т. ч. бібліографічних і літературознавчих розвідок, худож. творів для дітей, споминів.

Осн. тв.: "Стежками на Голготу: Винищення в Україні мільйонів людей штучним голодом в 1929—1933 рр." (1952), "Голгота України, частина I: Московсько-більшовицький окупаційний терор в УРСР між першою та другою світовою війною" (1953), "Україна в системі совєтського колоніялізму" (1959), "Українська наука в колоніяльних путах" (1963), "Національне питання в ленінській теорії та практиці" (1966), "Розгром Полтави" (1974, 1994), "Сказати правду: Три праці про Голодомор 1932—1933 років" (К.—Полтава, 2005).

П. у м. Сент-Пол (шт. Міннесота, США).

1. Дмитро Соловей: Силюета і спогади. Вінніпег, 1967
2. Петренко П.Й. Один з останніх могікан (пам’яті Дмитра Солов’я). Нью-Йорк—Детройт, 1968
3. Юренко О. Піднісшися духом із руїни, перетривавши лихоліття...: Дмитро Соловей. «Політологічні читання», 1994, № 3
4. Його ж. Наукова діяльність Дмитра Солов’я. «Українська діаспора», 1994, № 6
5. Соловей О., Юренко О. Дмитро Федорович Соловей. Матеріяли до бібліографії. Нью-Йорк—Полтава, 2003
6. Юренко О. Соловей Дмитро Федорович. Листопад, 4, 1888 — липень, 9, 1996. В кн.: Реабілітовані історією: Полтавська обл., кн. 5. К.—Полтава, 2007