СПЕЦСЛУЖБИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ПЕРІОДУ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. У березні 1918 у складі Генштабу Армії Української Народної Республіки запроваджено розвідувальний ("розвідковий") відділ та підвідділ закордонного зв’язку для кер-ва творенням військ. аташату. За наказом військ. міністра УНР від 11 квітня 1918 розвідувальний ("дослідчий") відділ увійшов до 1-го генерал-квартирмейстерства Генштабу, розпочав роботу з вивчення рад. військ. сил на Дону, Кубані, розвідку по Румунії, налагодження агентурного апарату, радіорозвідки, інформаційно-аналітичної роботи.У сфері контррозвідки й захисту держ. ладу працював адміністративно-політ. відділ (департамент) ген. секретарства внутр. справ УЦР, згодом — МВС УНР. Адміністративно-політ. департамент МВС УНР мав осередки при губернських та повітових комісарах (див. Губернські комісари), до його компетенції належали попередження контрреволюц. та держ. злочинів, протидія заколотам.

1. Сідак В., Сирота А. Так народжувалися спецслужби. «Військо України», 1994, № 1
2. Сідак В.С., Степанков В.С. З історії української розвідки та контррозвідки (нариси). К., 1995
3. Вєдєнєєв Д.В. Документальна спадщина українських спеціальних служб (1917—1920). «З архівів ВУЧК—ГПУ—НКВД—КГБ», 1997, № 1—2
4. Сідак В.С. Національні спецслужби в період Української революції 1917—1921 рр. (невідомі сторінки історії). К., 1998
5. Вєдєнєєв Д.В., Букін В.П. Спеціальні служби в історії Української держави. К., 2003