СТАНІСЛАВ-БОГУСЛАВ ЛЕЩИНСЬКИЙ (Stanisław Bogusław Leszczyński; 1677—26.02.1766) — король Речі Посполитої 1704—09 і 1733—35. Походив зі знатного магнатського роду з Великопольщі, який дав чимало держ. діячів. Його батько — Рафал Лещинський — був на час народження сина стольником коронним (1677—78), пізніше — познанським воєводою (1687—92), великим підскарбієм коронним (1702—03). С.-Б.Л. отримав добру домашню освіту, замолоду подорожував по Європі. Взяв шлюб із Катариною Опалинською. Розпочав політ. діяльність як коронний підчаший (1697—99), був делегатом на елекційному сеймі 1697, на котрому королем Речі Посполитої обрано саксонського курфюрста Августа II Веттіна. Потім став познанським воєводою (1699—1704). На початковому етапі Північної війни 1700—1721, коли швед. король Карл ХII зайняв Варшаву, частина панівної еліти Речі Посполитої підтримала його всупереч Августу II, і 2 липня 1704 під тиском шведів новим польс. королем було обрано С.-Б.Л. Восени 1705 він підписав шведсько-польс. трактат, згідно з яким Річ Посполита визнавала над собою швед. протекторат. Налагоджувалися й контакти між С.-Б.Л. та гетьманом І.Мазепою. Після поразки Карла ХII під Полтавою С.-Б.Л. мусив тікати до Османської імперії, де разом зі швед. королем схиляв султана Агмеда III до оголошення війни Рос. імперії, брав участь у підготовці нової армії у Швеції. 1714 осів із родиною в одному з малих нім. князівств, а з 1719 — в Ельзасі. Завдяки шлюбу дочки Марії, котра стала дружиною франц. короля Людовіка ХV Бурбона, С.-Б.Л. знову став однією із впливових політ. постатей, розгорнув дипломатичну активність, зокрема встановив зв’язки з гетьманом П.Орликом та його сином Г.Орликом. По смерті Августа II Веттіна (1 лютого 1733) він, спираючись на Францію, всупереч Рос. імперії та Австрії, став осн. претендентом на польс. корону. 12 вересня 1733 проголошений королем Речі Посполитої. У жовтні 1733 до Польщі вступили рос. війська, і під їхнім тиском відбулася нова елекція, на котрій було проголошено королем саксонського курфюрста Августа III Веттіна. С.-Б.Л. відступив до Гданська, але коли місто впало після тривалої оборони, втік до Пруссії. Боротьба за впливи в Речі Посполитій закінчилася перемогою Рос. імперії, і С.-Б.Л. мусив емігрувати до Франції, де дістав від свого зятя Лотарингію. Будучи правителем даної провінції, активно сприяв розвитку к-ри та освіти, заснував рицарську школу для польс. емігрантів, написав або принаймні зредагував та видав 1743 важливий проект держ. реформи в Польщі.

1. Zachorski A. Stanisław Leszczyński. В кн.: Poczet królów i książąt polskich. Warszawa, 1978
2. Feldman J. Stanisław Leszczyński. Warszawa, 1984
3. Субтельний О. Мазепинці. К., 1994
4. Anusik Z. Karol XII. Wrocław—Warszawa—Kraków, 2006