СТАРЦІ градські, старійшини людські — згадуються в літописах, а також у деяких перекладних слов’ян. пам’ятках. У "Повісті временних літ" виступають поряд з боярами як учасники нарад київ. кн. Володимира Святославича. Більшість дослідників припускають, що "Повість временних літ" інформує про реальний вплив старійшин рус. родів при дворі київ. князя наприкінці 10 — на поч. 11 ст. Подібні старійшини зафіксовані в багатьох давніх сусп-вах (напр., годі в Ісландії та ін.). Проте значення терміна "старійшина", "старець" у перекладних пам’ятках розпливчасте (керівник, вельможа, старший), так само полісемантичний лат. відповідник "olderman". Припускалося також, що згадки "старійшин" у "Повісті временних літ" періоду князювання Володимира Святославича свідчать не про реалії тієї доби, а про моделювання образу князя-хрестителя під царя Соломона і про використання відповідної бібл. топіки. Знову тема С. актуалізується в пізніх моск. та тверських зводах 14—15 ст.

ВІЛКУЛ Тетяна ЛеонідівнаЛ.

1. Строев В.Н. По вопросу о «старцах градских» русской летописи. В кн.: Известия Отделения русского языка и словесности Российской академии наук, т. 23, кн. 1. Пг., 1919
2. Завадская С.В. К вопросу о «старейшинах» в древнерусских источниках ХI—ХIII вв. В кн.: Древнейшие государства на территории СССР: Материалы и исследования: 1987. М., 1989