ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СТАРУНЯ

  Бібліографічне посилання: Мацкевий Л.Г. СТАРУНЯ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Starunia (останній перегляд: 18.03.2022)
СТАРУНЯ

СТАРУНЯ — унікальне для Європи місцезнаходження плейстоценової і голоценової фауни й рослинності та група археол. пам’яток в околицях с. Старуня Богородчанського р-ну Іва-но-Франк. обл. Найбільш відомі добре збережені мамонт і носороги, знайдені 1907 і 1929. 1976—85 і 2004—2007 Прикарпатською експедицією Ін-ту сусп. наук АН УРСР та Ін-ту українознавства НАНУ було відкрито і частково розкопано понад 30 поселень первісної людини, датованих від палеоліту по давньорус. час включно. Для палеоліту тут характерні скребла, різці та ножі, а для мезоліту — поєднання геометричних мікролітів і т. зв. свідерських наконечників, остеологічні рештки собаки, свині та ін. На основі розкопок стоянки Старуня I (1649 м2, 5 тис. знахідок) виділена мезолітична група пам’яток типу Старуня I, археол. культура і спільність Вороців-Старуня.


Література:
  1. Билинкевич Т. и др. Палеонтологические и археологические исследования в Старуне в связи с 75-летием находок мамонта и носорога. В кн.: Палеонтологический сборник, № 20. Львов, 1983
  2. Matskevyj L. Archaeological sites in the Starunia area, fore-Carpathian region, Ukraine. В кн.: Polish and Ukrainian Geological studies (2004—2005) at Starunia. Warszawa—Kraków, 2005
  3. Мацкевий Л., Панахид Г. Археологічні дослідження в Старуні: Підсумки та перспективи. В кн.: Природно-історична спадщина Старуні. Львів—Краків, 2008

Посилання:
  • МЕЗОЛІТ
  • ПАЛЕОЛІТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)