ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СТАРИЙ САМБІР, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.

  Бібліографічне посилання: Смуток Л.В. СТАРИЙ САМБІР, місто Львівської обл. [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Staryj_Sambir_mst (останній перегляд: 18.03.2022)
СТАРИЙ САМБІР, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.

СТАРИЙ САМБІР — місто Львівської області, райцентр. Розташований в передгір’ї Карпат на р. Дністер. Населення 6,2 тис. осіб (2011).

Місто відоме під назвою Самбір з 14 ст. Його прямий зв’язок із гіпотетичним давньоруським Самбором (див. Самбір (давній)) не підтверджений джерелами. Після заснування Нового Самбора (див. Самбір) місто стало йменуватися Старим Самбором, або Старим Містом.

Наприкінці 14 ст. місто було центром волості. 1553 отримало магдебурзьке право. 1590—1772 входило до Самбірської економії. У 16 ст. сформувалося як ремісничий і торг. центр. У місті існували різницький, пекарсь- кий, ковальський, ткацький, шевський, кравецький і кушнірський цехи. Відбувалися 2 ярмарки на рік.

13 жовтня 1648 захоплений козац. загоном на чолі з І.Капустою, а 1657 — військами трансильванського кн. Дєрдя II Ракоці. Війни та епідемії 2-ї пол. 17 — поч. 18 ст. призвели до цілковитого спустошення міста.

Після 1-го поділу Речі Посполитої (1772) С.С. увійшов до володінь австрійс. Габсбургів. З 1867 — центр повіту. 1905 через С.С. пройшла залізниця ЛьвівУжгород. 1910 населення міста становило 4,9 тис. осіб (із них греко-католиків — 40,2%, іудеїв — 37,0, римо-католиків — 22,7%).

Під час Першої світової війни у вересні 1914 — травні 1915 місто було окуповане рос. військами. З листопада 1918 С.С. — у складі Західноукраїнської Народної Республіки. 1919—39 — центр повіту Львів. воєводства 2-ї Речіпосполитої. З вересня 1939 — у складі СРСР. З 30 червня 1941 до 7 серпня 1944 окупований гітлерівцями, входив до складу Генеральної губернії. У перші ж місяці окупації було знищено майже все єврейс. населення міста.

У повоєнний час у С.С. було споруджено кілька невеликих пром. підпр-в.

У С.С. народилися політ. діяч М.Зиблікевич (1823—87), скульп. Я.Райхерт-Тот (1895—1986), діяч УГКЦ Н.Саварин (1905—86).

Істор. споруди: синагога (19 ст.), костьол Святого Миколая (1890), єврейс. цвинтар (16—19 ст.).


Література:
  1. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 11. Warszawa, 1890
  2. ІМіС УРСР: Львівська область. К., 1968
  3. Пархуць Л. Територіальний розвиток Старого Самбора в картографічних матеріалах кінця XVIII — початку XX ст. В кн.: Картографія та історія України: Збірник наукових праць. Львів, 2000
  4. Старий Самбір. В кн.: Ї, часопис, вип. 48: Гебрейський усе-світ Галичини. Львів, 2007

Посилання:
  • ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ
  • ГАБСБУРГИ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РАКОЦІ ДЄРДЬ ІІ
  • САМБІР (ДАВНІЙ)
  • САМБІР
  • ЦЕХИ
  • УЖГОРОД
  • ЯРМАРОК
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • БОЙКІВЩИНА
  • ГЕРИНОВИЧ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • САМБІР (ДАВНІЙ)
  • САМБІР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)