СТАРИЦЬКА Марія Михайлівна (псевд. — Яворська; 31(19).05.1865—20.12.1930) — актриса і режисер, організатор театральної освіти в Україні. Засл. арт. УСРР (1926). Донька М.Старицького, сестра Л.Старицької-Черняхівської. Н. в м. Київ (за ін. даними, у с. Лебехівка; колиш. село Глобинського р-ну Полтав. обл., нині затоплене водами Кременчуцького водосховища). Освіту здобула в Київ. приватній жін. г-зії В.Ващенко-Захарченко (1882), на Вищих жін. (Бестужевських) курсах у Санкт-Петербурзі (1883) та на київ. Вищих жін. курсах (1886). З 1886 по 1890 у складі трупи М.Старицького гастролювала в Харкові, Одесі, Москві, С.-Петербурзі, Варшаві, Вільно (нині м. Вільнюс), Мінську, Казані (нині столиця Татарстану, РФ), Баку (нині столиця Азербайджану) та ін. містах, виконувала другорядні ролі та брала участь в орг. роботі. 1891 продовжила навчання в театральному уч-щі Моск. філармонійного т-ва. З 1897 — у трупі М.К.Садовського. Протягом 1904—27 очолювала драм. відділ Музично-драм. школи М.Лисенка (з 1913 — Музично-драматична школа імені М.Лисенка, з 1918 — Музично-драм. ін-т ім. М.Лисенка).

Член т-в "Боян" і "Просвіта", Укр. драм. гуртка, Київського літературно-артистичного товариства та клубу "Родина". Виконувала обов’язки голови театрального відділу при ген. секретарстві освіти УЦР; автор програми з організації укр. театру.

Виконавиця ролей Анни Петрівни ("Не судилось"), Лимерихи ("За двома зайцями"), Матері ("Маруся Богуславка"), Ганни ("Богдан Хмельницький") та ін. С. вперше поставила на сцені твори Лесі Українки "Йоганна, жінка Хусова", "Айша й Мохаммед" (1913) і "Камінний господар" (у співпраці з Г.Матковським та І.Стешенко, 1914).

П. в м. Київ, похована на Байковому цвинтарі.

ПАЗЮРА Наталія Василівна

1. О’Коннор-Вілінська В. Лисенки й Старицькі. Львів, 1936
2. Хорунжий Ю. Постаті в родинному інтер’єрі: Старицькі. «ЛУ», 1990, 13 грудня
3. Митці України. К., 1992
4. Хорунжий Ю. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. К., 2004
5. Бутенко Е. Родословная Старицких. Полтава, 2005