СТАШЕВСЬКИЙ Євген Дмитрович (21.08.1874—26.07.1938) — історик, фахівець з рос. історії, екон. історії Росії, України, Зх. Європи, зокрема історії податків та податкової політики. Професор (1914), д-р історії (1919). Н. в с. Зіньків (нині село Віньковецького р-ну Хмельн. обл.). Закінчив Тульську г-зію, навч. в Київ. ун-ті на юрид. та історико-філол. ф-тах. Останній закінчив з дипломом 1-го ст. (1908). Був залишений на кафедрі рос. історії для підготовки до професорського звання. Того ж 1908 за рекомендацією проф. І.Лучицького був запрошений у званні лектора на кафедру екон. історії в Київ. комерційному ін-ті, яка звільнилася у зв’язку з обранням І.Лучицького до Державної думи Російської імперії. Відбув учене відрядження (1909—11), склав магістерський іспит (1912) та був обраний приват-доцентом Київ. ун-ту і київ. Вищих жін. курсів, доцентом Київ. комерційного ін-ту. Захистив дис. на тему: "Нариси з історії царювання Михайла Федоровича, ч. 1: Московське суспільство і держава перед Смоленською війною" (1913) й одержав ступінь магістра рос. історії. Екстраординарний професор Київ. комерційного ін-ту (з 1914), Київ. ун-ту та київ. Вищих жін. курсів (з 1915). 1919 надрукував докторську дис. "Смоленська війна 1632—1634 рр." та був зрівняний у правах із д-рами ун-тів, одержав звання ординарного професора. 1918 обраний до складу Ін-ту по вивченню екон. кон’юнктури України УАН, брав участь у роботі й очолював (1919) Близькосхідний інститут. Працював приват-доцентом Новорос. ун-ту в Одесі (1920). З 1920 в Києві — професор, зав. кафедри, проректор, ректор (Ін-т нар. госп-ва, Ін-т зовн. зносин), професор Київ. землевпорядкувального технікуму. 1921—23 одночасно професор та зав. кафедр екон. історії, рос. історії ін-ту нар. освіти та с.-г. ін-ту (кафедри політекономії, екон. політики та с.-г. економіки) в Кам’янці-Подільському. Працював у Комісії нар. госп-ва ВУАН, очолював створений ним Музей с.-г. пром-сті Цукротресту. З 1934 — на пенсії.

Затримувався ВУЧК в липні 1919 (засуджений до смерті з переведенням згодом до категорії заручників, потім звільнений) та Державним політичним управлінням УСРР 1930 (у зв’язку з арештами у "справі" "Спілки визволення України", згодом звільнений).

1937—38 — старший наук. співробітник-консультант (за договором) Ін-ту історії України АН УРСР.

Заарештований 12 червня 1938 3-м відділом Управління держ. безпеки НКВС УРСР за обвинуваченням у тому, що "є агентом іноземної розвідки, учасником контрреволюційної організації і був пов’язаний з денікінською контррозвідкою в період громадянської війни". Убитий на допиті слідчим НКВС УРСР.

РУБЛЬОВ Олександр Сергійович

1. Опыты изучения писцовых книг Московского государства ХVI в., вып. 1: Московский уезд. К., 1907
2. Землевладение Московского дворянства в первой половине ХVII в. М., 1911
3. К истории колонизации Юга: Великий боярин Иван Никитич Романов и его слободы в Елецком уезде. М., 1913
4. Очерки по истории царствования Михаила Федоровича, ч. 1: Московское общество и государство от начала царствования Михаила Федоровича до эпохи Смоленской войны. К., 1913
5. Смоленская война 1632—1634 гг.: Организация и состояние Московской армии. К., 1919
6. Сільськогосподарський ринок Правобережної України за передреформеної доби. К., 1929
7. История докапиталистической ренты на Правобережной Украине в ХVIII — первой половине ХIХ в. М., 1968

1. Рубльов О. Сташевський Євген Дмитрович. В кн.: Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник: Серія «Українські історики», вип. 1. К., 1998
2. Данилюк Ю.З. Євген Дмитрович Сташевський. В кн.: Зневажена Кліо. К., 2005