|
Бібліографічне посилання: Чухліб Т.В.
СТАВИЩАНСЬКА ОБОРОНА 1664 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Stavyschanska_oborona_1664 (останній перегляд: 18.03.2022)
СТАВИЩАНСЬКА ОБОРОНА 1664
СТАВИЩАНСЬКА ОБОРОНА 1664 — оборона жителями м. Ставища (нині смт Ставище Київ. обл.) та повсталими козаками свого міста від об’єднаних військ гетьмана правобережного Війська Запорозького П.Тетері, київ. воєводи та великого обозного коронного (із січня 1665 — гетьмана польного коронного) С.Чарнецького і крим. хана Мегмед-Ґерея IV (бл. 20—30 тис. вояків). Тривала протягом 4-х місяців — від початку липня до кінця жовтня 1664. Відбувалася під час повстання проти влади Речі Посполитої у Правобережній Україні 1664—65 (див. Правобережне повстання 1664—1665), а також введення на Правобережжя польс. війська (до його складу входили також підрозділи Я.Собеського (див. Ян III Собеський) та С.Бідзінського) — з одного боку, та військ гетьмана Лівобережної України І.Брюховецького — із другого. Ставищанський гарнізон козаків та міщан (бл. 8 тис. осіб) очолював полк. Д.Сулима, потім — полковники Булгань та Дячок, а після загибелі останнього — сотник Чіп. Під час штурмів міста (7 та 11 липня, 23 серпня, 20 жовтня та ін.) нападники втратили вбитими і пораненими бл. 5,5 тис. осіб. 13 (3) серпня 1664 в таборі під Ставищами відбулася старшинська рада Війська Запорозького на чолі з П.Тетерею. На ній було заслухано ватажка повстанців Д.Сулиму, який указав на причетність колиш. гетьмана І.Виговського до організації повстання. Польс. війська постійно піддавали місто бомбардуванням із гармат. Із настанням холодів очільники оборони Ставищ розпочали переговори про капітуляцію й 20 жовтня здали місто на певних умовах військам С.Чарнецького. Той наказав міщанам виплатити велику контрибуцію татарам та зняти дзвони з усіх церков Ставищ. Однак у січні 1665 ставищанські жителі та козаки знову повстали й перемогли підрозділ коронного війська на чолі з С.Маховським. Та невдовзі польс. війська оволоділи містом, де вчинили розправу не тільки над оборонцями, але й усіма жителями (включно з дітьми, старими й жінками). Під час штурму міста С.Чарнецький отримав важке поранення й невдовзі помер. У результаті цих подій м. Ставища разом із навколишніми селами було повністю зруйноване та спустошене. |
Література: - Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся К., 1864
- Kersten A. Stefan Czarniecki 1599—1665. Warszawa, 1963
- Majewski W. Powstanie kozackie 1664 r. (czerwiec—grudzien). В кн.: Studia i materiały do historii wojskowości, t. 18, cz. 2. Warszawa, 1972
- Смолій В., Степанков В. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). К., 1999
- Крикун М. Між війною і радою: Козацтво Правобережної України в другій половині XVII — на початку XVIII століття: Статті і матеріали. К., 2006
- Газін В. Гетьман Павло Тетеря: Соціально-політичний портрет. Кам’янець-Подільський, 2007
- Мицик Ю. Віршована хроніка про події часів Руїни (1664—1665). В кн.: Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.), вип. 8. К., 2008
- Чухліб Т. Козаки і монархи. К., 2009
|
Посилання:БРЮХОВЕЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
ЧАРНЕЦЬКИЙ СТЕФАН
ГЕТЬМАН
ГЕТЬМАН ПОЛЬНИЙ КОРОННИЙ
ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
МЕГМЕД-ҐЕРЕЙ IV СОФУ
ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
ПРАВОБЕРЕЖНЕ ПОВСТАННЯ 1664–1665
РІЧ ПОСПОЛИТА
ТЕТЕРЯ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
ВОЄВОДА
ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ
ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ
Пов'язані терміни:ЧАРНЕЦЬКИЙ СТЕФАН
ХРОНІКА ЮЗЕФОВИЧА
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|