СТЕПОВИК Дмитро Власович (н. 07.10.1938) — мистецтвознавець, богослов, візантиніст, дослідник історії й теології сакрального образотворчого мист-ва, зокрема гравюри й ікони. Канд. мистецтвознавства (1970), д-р філософії (1990), д-р мистецтвознавства (1992), д-р богословських наук (2001), професор (1992). Академік АН вищої школи України (2004). Зав. відділу образотворчого мист-ва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Рильського НАН України. Професор візантології й історії християн. мист-ва Київської Православної Богословської академії УПЦ КП (з 1993), зав. кафедри філософії в цій академії (з 2000). Професор історії к-ри Українського вільного університету в Мюнхені (Німеччина; з 1992). Н. в с. Слободище Бердичівського р-ну Житомир. обл. 1951 з батьками переїхав на постійне мешкання до м. Камінь-Каширський. Після закінчення середньої школи (1955) навч. на ф-ті журналістики Київ. ун-ту (1955—60), який закінчив з відзнакою. На журналістській роботі в редакції респ. газ. "Молодь України" (1960—67) висвітлював питання к-ри і мист-ва. Навч. в аспірантурі в Ін-ті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР (1967—70), захистив канд. дисертацію на тему: "Творчість гравера Олександра-Антонія Тарасевича у ХVII—ХVIII ст." (1970). У цьому ж ін-ті працював на посадах молодшого, старшого, провідного, головного наук. співробітника. Докторська дис. з філософії на тему: "Проблема стилів в українській гравюрі ХVI—ХVIII століть". Докторська дис. з мистецтвознавства на тему: "Храм і духовність — скарби України". Докторська дис. з богослов’я на тему: "Історія Києво-Печерської лаври". Осн. напрями досліджень: історія гравюри; історія ікони; мистецькі стилі; зв’язки укр. мист-ва з візантійським і слов’янсько-балканським, зокрема болгарським; творчість художників укр. діаспори в США, Канаді, країнах Зх. Європи. Автор 40 книг і понад 500 наук. статей із цих питань. Підготував 15 кандидатів мистецтвознавства, 12 кандидатів і магістрів богословських наук, 5 магістрів і д-рів філософії.

Лауреат премій ім. І.Франка Президії АН УРСР; ім. митрополита Андрея Шептицького, ім. митрополита Іларіона Огієнка; міжнар. премій Фундації Антоновичів, Фундації Воляників-Швабінських, Фундації Воскобійників; премії ім. І.Нечуя-Левицького Укр. фонду к-ри.

Нагороджений орденами св. Володимира Великого 3-го (1998), 2-го (2003) і 1-го (2008) ступе-нів, святих Кирила і Мефодія (2005); "За заслуги" 2-го ст. (2008).

Почесний громадянин м. Камінь-Каширський.

Бібліогр.: Ляшенко М. Дмитро Степовик: Бібліографічний покажчик за 1988—1998 рр.: До 60-річчя з дня народження. К., 1998; Вахніна Л. та ін. Степовик Дмитро Власович: Бібліографічний покажчик: До 70-річчя від дня народження. К., 2008.

1. Скринька див. К., 1971
2. Українсько-болгарські мистецькі зв’язки. К., 1975
3. Українська графіка 16—18 ст. К., 1982
4. Тарас Шевченко: Малярство, графіка. К., 1984 (2-ге вид. — К., 1986)
5. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво бароко. К., 1986
6. Скарби України. К., 1990 (2-ге вид. — К., 1991)
7. Скульптор Михайло Паращук: Життя і творчість. Едмонтон—Торонто—К., 1994
8. Скульптор Лео Мол: Життя і творчість. К., 1995
9. Історія української ікони 10—20 ст. К., 1996 (2-ге вид. — К., 2004; 3-тє вид. — К., 2008)
10. Скульптор Михайло Черешньовський: Життя і творчість. К., 2000
11. Історія Києво-Печерської лаври. К., 2001
12. Візантологія. Івано-Франківськ, 2002
13. Іконологія й іконографія. Івано-Франківськ, 2003 (2-ге вид. — Івано-Франківськ, 2004; 3-тє вид. — Івано-Франківськ, 2008)
14. Коротка історія перекладів Біблії українською мовою. К., 2003 (у співавт.)
15. Українська ікона: Іконотворчий досвід діаспори. К., 2003
16. Яків Гніздовський: Життя і творчість. К., 2003
17. Сучасна українська ікона: З іконотворчості Христини Дохват. К., 2005
18. Патріарх Мстислав: Життя і архіпастирська діяльність. К., 2007
19. Ліричне імпресіо Олекси Булавицького. К., 2008
20. Мистецтво ікони: Рим—Візантія—Україна. К., 2008
21. Необароко: Ікони Олександра Охапкіна. К., 2012
22. Нова українська ікона XX — початку XXI століть: Традиційна іконографія, нова стилістика. Львів—Жовква, 2012
23. Новий ренесанс: Ікони Андрія Дем’янчука. К., 2012
24. Романтизм і символізм: Інтелектуальне мистецтво Володимира Слєпченка. К., 2012
25. Українська гравюра бароко. К., 2012

1. Білокінь С. Дмитро Степовик: Українська мистецька класика, болгаристика. К., 1988
2. Лукуц Ю. Дмитро Степовик — визначний науковець і талановитий педагог. В кн.: Бердичівська земля в контексті історії України. Житомир, 1999
3. Костриця М. Постаті землі Бердичівської, т. 2. Житомир, 2005
4. Тимошик М. Дмитро Степовик: Життя і наукова діяльність. К., 2008
5. Грабовецький В. Професор Дмитро Степовик — визначний мистецтвознавець і богослов. Івано-Франківськ, 2011