СУПРАСЛЬСЬКИЙ ЛІТОПИС — назва одного зі списків першого літописного зводу Великого князівства Литовського, створеного 1446. Список входив до складу переписаного 1519 для кн. С.Одинцевича збірника, який пізніше потрапив до б-ки Супрасльського Благовіщенського монастиря. Цей збірник було знайдено 1822 І.Даниловичем та М.Бобровським. С.л. охоплює події 9—15 ст. (до 1446). Складається із 2-х частин: у 1-й, більшій за обсягом, викладається історія Київської Русі, а також окремих міст і князівств: Новгорода Великого, Пскова (нині місто в РФ), Великого князівства Тверського та Великого князівства Московського. Водночас тут є чимало даних про великих князів литов. Вітовта і Свидригайла; у 2-й, меншій, частині, в основі якої лежить "Літописец великих князей литовских", викладаються події політ. історії ВКЛ, починаючи від нащадків вел. кн. литов. Гедиміна. Велика увага приділяється князям Ольгерду, Кейстуту, Вітовту, київ. князям Скиргайлу Ольгердовичу, Володимиру Ольгердовичу, кн. Федору Коріятовичу, який очистив Поділля від ординців. Ця частина зберегла у своєму складі унікальні фрагменти літопису митрополита Київського і всієї Русі Фотія за 1410—27. "Супрасльським літописом" інколи невірно називають і пам’ятку, яка входить до складу ін. Супрасльського збірника і в сучасній історіографії має назву Волин. короткий літопис. Нині збірник, у складі якого перебуває літопис, зберігається в архіві Петерб. відділення Ін-ту історії РАН (ф. 115, оп. 1, № 143).

Вид.: ПСРЛ, т. 35. М., 1980.

1. Чамярыцкі В.А. Беларускія лєтапісы як помніки літаратуры. Мінск, 1969
2. Улащик Н.Н. Белоруско-литовское летописание. «Вопросы истории», 1984, № 12
3. Його ж. Введение в изучение белорусско-литовского летописания. М., 1985