СВАТОВЕ (до 1923 — Сватова Лучка) — місто Луганської області, райцентр. Розташов. на р. Красна (прит. Сіверського Дінця, бас. Дону). Населення 18,4 тис. осіб (2011).

Засноване в 1660-х рр. укр. переселенцями як слобода на теренах Слобідської України. Первісно мало назву Сватова Лучка (іноді Сватова Пристень), принаймні з 1700—04 — у складі Ізюмського полку, центр сотні. Мешканці брали участь у Булавінському повстанні 1707—1709. На 1732 у Сватовій Лучці налічувалось 133 козаки і 514 підпомічників та підсусідків.

Із ліквідацією Ізюмського полку 1765 його козаки перетворені на "військових обивателів", а територія С. увійшла до складу Куп’янського пов. Слобідсько-Української губернії. У 2-й пол. 18 ст. в населеному пункті відкрилися 2 (а згодом 4) щорічних ярмарки, які, втім, не набули широкої популярності в регіоні. У 2-й пол. 19 ст. число місц. ярмарків сягнуло 6.

Із 1825, за часів "аракчеєвщини", Сватова Лучка стала військовим поселенням, де квартирував Катериносл. полк 2-ї кірасирської д-зії. Тоді ж перейменована на Новокатеринослав. 1857 з ліквідацією військ. поселень повернута стара назва. 1895 через Сватову Лучку пройшла залізниця, що сприяло екон. розвиткові поселення. Напередодні Першої світової війни тут було 14 877 жителів (1911).

За часів Української революції 1917—1921 тут відбувалися зіткнення укр. військ із більшовиками (19 листопада 1918), бої червоноармійців із денікінцями (середина грудня 1919). 1923 поселення стало райцентром і перейменоване на С.

Статус міста С. отримало 1938 (тоді тут мешкало вже 20,7 тис. осіб). У період Другої світової війни окуповане гітлерівцями (9 липня 1942 — 31 січня 1943).

Місто стоїть на автошляху Харків—Луганськ у с.-г. зоні Луганщини.

ВИРСЬКИЙ Дмитро Станіславович

1. ІМіС УРСР: Луганська область. К., 1968
2. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. Х., 1993
3. Корольков Л.М. Сватівщина — край козацький. Сватове, 2006