СВЄНЦІЦЬКИЙ Іларіон Семенович (07.04.1876—18.09.1956) — філолог, літературознавець, історик мист-ва, основоположник наук. вивчення західноукр. реліг. малярства, музейник. Організатор та довголітній директор Національного музею у Львові (1905—52), 1913—14, 1933—39 — доцент, із 1939 — професор, зав. кафедри слов’ян. філології Львів. ун-ту, Київ. ун-ту в період проживання в Києві (1915—18), 1921—25 — професор Львівського таємного українського університету, із 1945 — зав. відділу мовознавства Ін-ту сусп. наук АН УРСР. Батько В.Свєнціцької. Н. в м. Буськ. Закінчив мат. ф-т Львів. ун-ту (1899), продовжив навчання в Петерб. та Віденському ун-тах, де отримав ступінь доктора (1902). Початково притримувався москвофільської орієнтації, працював бібліотекарем Народного дому у Львові й видав низку праць москвофільського спрямування, бл. 1905 відійшов від цих поглядів під впливом І.Франка. Тоді ж митрополит А.Шептицький запросив його на посаду директора новозаснованого Церк. музею (від 1911 — Нац. музей у Львові). Зумів врятувати призначені для вивезення музейні колекції під час Другої світової війни, підтримував тісні контакти з багатьма зарубіжними вченими та наук. інституціями, брав активну участь у міжнар. наук. конгресах.

Як дослідник С. відзначався винятковою широтою наук. інтересів, які охоплювали питання давнього й сучасного укр. і слов’ян. мовознавства та літературознавства, історії рукописної та друкованої книги, давнього й нового укр. мист-ва, укр. руху в Галичині, музеєзнавства, котрим присвятив сотні наук. та популярних публікацій, розпорошених у пресі багатьох країн і все ще не зібраних й не систематизованих. Мав дар популяризатора й немало спричинився до популяризації різних аспектів укр. культ. традиції. Друкувався від 1899. Серед наук. доробку виділяються: "Нариси з історії російської літератури 19—20 століть" (1902—05), "Материалы по истории возрождения Карпатской Руси" (ч. 1—2, 1905—09), "Опис рукописів Народного дому з колекції Антона Петрушевича" (т. 1—3, 1906—11), "Каталог книг церковно-славянской печати" (1908), "Опись музея Ставропигийского института во Львове" (1908), "Похоронні голосіння" (1912), "Бойківський говір села Бітля" (1913), "Основи науки про мову українську" (1917), "Винниченко, спроба літературної характеристики" (1920), "Нариси з історії української мови" (1920), "Шевченко в світлі критики й дійсності" (1922), "Прикраси рукописів Галицької України" (кн. 1—3, 1922—23), "Початки книгопечатання на землях України" (1924), "Іконопис Галицької України XV—XVI віків" (1928), "Ікони Галицької України XV—XVI віків" (1929), "Різдво Христове в поході віків (історія літературної теми й форми)" (1933), "Суспільне тло творчости Івана Франка" (1930), "Місце Івана Франка в історії української фільольогії" (1933), "Мова Галицько-Волинського літопису" (1949).

За широтою та різнорідністю інтересів, багатогранною наук. і громад. діяльністю, власним наук. доробком С. виділяється як одинока постать серед західноукр. інтелігенції свого часу.

П. у м. Львів, похований на Личаківському цвинтарі.

1. Іларіон Семенович Свєнціцький (до 120-річчя від дня народження) [Хронологічний покажчик праць]. Львів, 1996