 Бібліографічне посилання: Пастушенко Т.В.
СВОБОДА Людвік [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Svoboda_L (останній перегляд: 18.03.2022)
СВОБОДА ЛЮДВІК
СВОБОДА Людвік (Svoboda Ludvík; 25.11.1895—20.11.1979) — держ., політ., військ. діяч Чехії, генерал армії (1945), президент Чехословац. Соціаліст. Республіки (ЧССР), тричі Герой ЧССР (1965, 1970, 1975), Герой Рад. Союзу (1965). Н. в с. Грознатін (нині село в Чехії) в сел. родині. Закінчив вищу землеробську школу за спеціальністю агроном. Учасник Першої світової війни у складі австро-угор. армії. У вересні 1915 добровільно здався в рос. полон. Перебував у таборі військовополонених у Києві, потім був звільнений і служив у пожежній охороні. 1916 вступив у Чехословац. легіон, у складі якого брав участь на боці Росії у Зборівській (1917) та Бахмацькій (1918) битвах. У роки громадян. війни 1918—22 був учасником повстання Чехословац. корпусу в районі Транссибірської магістралі. Брав участь у боях проти Червоної армії поблизу Челябінська і Єкатеринбурга (нині міста в РФ). Командував взводом, ротою та батальйоном легіонерів. Після повернення в Чехословаччину С. з 1921 — кадровий офіцер чехословац. армії. Закінчив військ. академію в Празі. 1931—34 — викладач Військ. академії. Із вересня 1938 — командир піх. батальйону. Під час окупації Чехословаччини військами нацистської Німеччини С. — один з організаторів підпільної боротьби. У липні 1939 змушений був тікати до Польщі, де розпочав формувати чеський військ. підрозділ. Після початку Другої світової війни перейшов на територію СРСР. Утримувався в таборах для інтернованих осіб у Кам’янці-Подільському, Ольховиці, Єрмоленцях, Оранках, Суздалі ізольовано від уряду в Лондоні (Велика Британія) і чехословац. депутатів-комуністів, які були в еміграції у Москві. Після підписання 18 липня 1941 лондонським урядом договору про співпрацю з СРСР було вирішене питання про формування на території СРСР самостійного чехословац. військ. підрозділу, у створенні якого С. відіграв значну роль. 8 грудня 1941 в Бузулуці (нині місто Оренбурзької обл., РФ) розпочалася організація військ. підрозділу, до якого приймали чоловіків і жінок чеської і словац. національностей або чехословац. громадянства, у т. ч. українців із Закарпатської України, багато яких було звільнено зі спецпоселень і таборів Гулагу. Від початку С., на відміну від планів лондонського уряду, готував військ. підрозділ, здатний до активних бойових дій на фронті. 1943 під командуванням С. 1-й Чехословац. окремий піх. батальйон взяв участь у боях поблизу с. Соколове Зміївського р-ну Харків. обл. У цьому ж році С. очолив 1-шу Чехословац. окрему бригаду, яка була серед перших підрозділів, що звільнили Київ, брала участь у боях поблизу Білої Церкви, Жашкова. Наприкінці 1943 бригада була переформована в 1-й Чехословац. армійський корпус, яким із вересня 1944 командував С. Війська корпусу брали участь у Карпатсько-Дуклянській наступальній операції 1944 і 6 вересня 1944 вступили на територію Чехословаччини, за звільнення якої вели подальші бої до кінця війни. 1945 С. присвоєне звання генерал-майора. 1945—50 — міністр нац. оборони Чехословац. Республіки. Відіграв важливу роль у перевороті 1948, який здійснив К.Готвальд. Із 1948 — член Комуніст. партії Чехословаччини, депутат нац. зібрання. 1950 був знятий із посади міністра, у листопаді—грудні 1952 заарештований і перебував під слідством. 1955—59 — начальник Військ. академії ім. К.Готвальда. 1968—75 — президент ЧССР. Після вторгнення в Чехословаччину військ країн Варшавського договору 1955 протистояв т. зв. робітничо-сел. уряду В.Біляка та А.Індри. 23 серпня 1968 С. керував делегацією на переговорах у Москві, йому вдалося зберегти життя заарештованим керівникам Комуніст. партії Чехословаччини. Підтримав політику "нормалізації" Г.Гусака. Нагороджений 3-ма орденами Клемента Готвальда, 2-ма орденами Леніна, Орденом Білого Лева, "За Перемогу" 1-го ст. (1945), орденом Словац. нац. повстання, орденами Жовтневої революції, Суворова 2-го та 1-го ст., ін. орденами та медалями. П. у м. Прага. Веб-сайт, присвячений С.: http://www.ludviksvoboda.cz. |
