СИМАРГЛ, Сімаргл, Семаргл — язичницький бог у Київській Русі. Згадується в "Повісті временних літ" під 980 у переліку богів, чиї ідоли встановив кн. Володимир Святославич у Києві. В одному з давньорус. повчань ("Слово некоего христолюбца") автор звинувачує християн у тому, що вони продовжують вірувати в язичницькі божества, зокрема "и в Сима, и в Рьгла" (таке спотворення теоніма свідчить, що переписувачі не розуміли, що означає ім’я "Симаргл"). Оскільки відомості про С. обмежені лише наведеними вище згадками в писемних джерелах, уявлення про характер, функції та "зовнішність" цього бога можуть ґрунтуватися лише на гіпотетичній етимології його імені. Найбільш поширеним є припущення про іранське походження теоніма "Симаргл" і про його зв’язок зі східноіранським міфологічним персонажем Сенмурвом (М.Гальковський, К.Тревер).

ВОРТМАН Дмитро Якович

1. Рыбаков Б.А. Русалии и бог Симаргл-Переплут. «Советская археология», 1967, № 2
2. Топоров В.Н. Боги. В кн.: Славянские древности: Этнолингвистический словарь, т. 1. М., 1995
3. Васильев М.А. Язычество восточных славян накануне крещения Руси: Религиозно-мифологическое взаимодействие с иранским миром. Языческая реформа князя Владимира. М., 1999