Бібліографічне посилання: Бойко О.Д.
СИМИРЕНКО Левко Платонович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Symyrenko_L (останній перегляд: 18.03.2022)
СИМИРЕНКО ЛЕВКО ПЛАТОНОВИЧ
СИМИРЕНКО Левко Платонович (06.02.1855—06.01.1920) — видатний учений-помолог, фундатор наук. садівництва в Україні. Син П.Симиренка, батько В.Симиренка, онук Ф.Симиренка. Н. на х. Платонів поблизу с. Мліїв (нині Мліїв — село Городищенського р-ну Київ. обл.) у сім’ї відомих укр. цукрозаводчиків, садівничих і меценатів. Навч. в Київському і Новоросійсько- му (Одеса) ун-тах. За революційну діяльність 1879 заарештований, висланий до Красноярського краю. На засланні (1880—87) займався садівництвом, заснував міський парк у Красноярську (нині місто в РФ). Після повернення в Україну був позбавлений права займатися наук. та викладацькою роботою в державних закладах. 1888 заснував у своєму маєтку в с. Мліїв колекційний сад і приватний Помологічний розсадник (помологія — наука про сорти плодових і ягідних рослин), який згодом перетворився на наук. центр садівництва і мав найбагатшу в Європі колекцію плодових і ягідних к-р. Наприкінці 1880-х рр. учений розробив велику і всеохоплюючу програму вивчення сортів плодових к-р. Вона включала в себе понад 30 показників ботаніко-морфологічної та госп. спрямованості. Завдяки багаторічній діяльності цілої плеяди вітчизн. учених-плодівників, і в першу чергу С., вже наприкінці минулого століття помологія перетворилася на чітку комплексну науку — сортознавство. Розробки вченого є базовими для сучасного сортознавства. 1912 (у 25-річний ювілей Помологічного розсадника) в колекційному та маточному садах налічувалося майже 3 тис. сортів різних плодових, ягідних, горіхоплідних і квітково-декоративних рослин, зокрема 900 сортів яблунь, 889 — груш, 350 — черешень та вишень, 115 — персика, 556 — абрикоса, 166 — аґрусу, 45 — горіха. Крім того, у них була зібрана велика кількість сортів троянд (937), бузку і 305 різновидів хвойних дерев і кущів. Особисто вивів сорт яблуні, названий іменем батька, — "ренет Платона Симиренка". При своєму розсадникові організував школу садоводів і виховав плеяду висококваліфікованих фахівців, у т. ч. свого сина Володимира. Перші результати вивчення помологічної колекції свого розсадника виклав у "Генеральному каталозі" ("Иллюстрированное описание маточных коллекций Питомника", 1901), 1912 видав капітальний твір "Крымское промышленное плодоводство"; осн. праця С. "Помология", т. 1—3, з’явилася 1961—63 в Києві (2-ге вид. — 1972—73). Діяльність С. отримала світ. визнання. Підтримував наук. контакти з багатьма наук. закладами і розсадниками, зокрема, був обраний членом-кореспондентом Бельг. т-ва садівників, почесним членом Франц. нац. помологічного т-ва, брав участь у численних міжнар. виставках. Був відомий доброчинною діяльністю. На поч. 1900-х рр. матеріально підтримував український нац. рух, зокрема укр. газети ("Рада" та ін.), часописи, книговидавничу справу. Рад. влада націоналізувала сади й розсадники у Млієві та перетворила їх на держ. дослідне госп-во, а С. призначила директором і наук. керівником. Він продовжував працювати і 1919 завершив гол. наук. працю "Помологія", але видати її не встиг. За наявними даними, С. став жертвою політ. терору більшовиків, вбитий співробітниками ВУЧК в с. Мліїв. |