СИМИРЕНКО Левко Платонович (06.02.1855—06.01.1920) — видатний учений-помолог, фундатор наук. садівництва в Україні. Син П.Симиренка, батько В.Симиренка, онук Ф.Симиренка. Н. на х. Платонів поблизу с. Мліїв (нині Мліїв — село Городищенського р-ну Київ. обл.) у сім’ї відомих укр. цукрозаводчиків, садівничих і меценатів. Навч. в Київському і Новоросійсько- му (Одеса) ун-тах. За революційну діяльність 1879 заарештований, висланий до Красноярського краю. На засланні (1880—87) займався садівництвом, заснував міський парк у Красноярську (нині місто в РФ). Після повернення в Україну був позбавлений права займатися наук. та викладацькою роботою в державних закладах.

1888 заснував у своєму маєтку в с. Мліїв колекційний сад і приватний Помологічний розсадник (помологія — наука про сорти плодових і ягідних рослин), який згодом перетворився на наук. центр садівництва і мав найбагатшу в Європі колекцію плодових і ягідних к-р. Наприкінці 1880-х рр. учений розробив велику і всеохоплюючу програму вивчення сортів плодових к-р. Вона включала в себе понад 30 показників ботаніко-морфологічної та госп. спрямованості. Завдяки багаторічній діяльності цілої плеяди вітчизн. учених-плодівників, і в першу чергу С., вже наприкінці минулого століття помологія перетворилася на чітку комплексну науку — сортознавство. Розробки вченого є базовими для сучасного сортознавства. 1912 (у 25-річний ювілей Помологічного розсадника) в колекційному та маточному садах налічувалося майже 3 тис. сортів різних плодових, ягідних, горіхоплідних і квітково-декоративних рослин, зокрема 900 сортів яблунь, 889 — груш, 350 — черешень та вишень, 115 — персика, 556 — абрикоса, 166 — аґрусу, 45 — горіха. Крім того, у них була зібрана велика кількість сортів троянд (937), бузку і 305 різновидів хвойних дерев і кущів. Особисто вивів сорт яблуні, названий іменем батька, — "ренет Платона Симиренка". При своєму розсадникові організував школу садоводів і виховав плеяду висококваліфікованих фахівців, у т. ч. свого сина Володимира. Перші результати вивчення помологічної колекції свого розсадника виклав у "Генеральному каталозі" ("Иллюстрированное описание маточных коллекций Питомника", 1901), 1912 видав капітальний твір "Крымское промышленное плодоводство"; осн. праця С. "Помология", т. 1—3, з’явилася 1961—63 в Києві (2-ге вид. — 1972—73).

Діяльність С. отримала світ. визнання. Підтримував наук. контакти з багатьма наук. закладами і розсадниками, зокрема, був обраний членом-кореспондентом Бельг. т-ва садівників, почесним членом Франц. нац. помологічного т-ва, брав участь у численних міжнар. виставках.

Був відомий доброчинною діяльністю. На поч. 1900-х рр. матеріально підтримував український нац. рух, зокрема укр. газети ("Рада" та ін.), часописи, книговидавничу справу. Рад. влада націоналізувала сади й розсадники у Млієві та перетворила їх на держ. дослідне госп-во, а С. призначила директором і наук. керівником. Він продовжував працювати і 1919 завершив гол. наук. працю "Помологія", але видати її не встиг. За наявними даними, С. став жертвою політ. терору більшовиків, вбитий співробітниками ВУЧК в с. Мліїв.

БОЙКО Олена ДмитрівнаД.

1. Помология, т. 1—3. К., 1972—73
2. Местные стародавние сорта плодовых культур Крыма. Симферополь, 1996
3. Крымское промышленное плодоводство, т. 1. Симферополь, 2001

1. Вольвач П.В. Л.П. Симиренко — фундатор українського промислового садівництва (Садівничий України): Видання, присвячене 150-літтю від дня народження українського вченого-садівника та помолога Л.П. Симиренка, ч. 1—3. Сімферополь, 2002—04