Бібліографічне посилання: Вирський Д.С.
СИНЕЛЬНИКОВ Іван Максимович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Synelnykov_I (останній перегляд: 18.03.2022)
СИНЕЛЬНИКОВ ІВАН МАКСИМОВИЧ
СИНЕЛЬНИКОВ Іван Максимович (1738—1788) — рос. військ. і політ. діяч, перший намісник Новоросійського краю, будівничий Катеринослава (нині м. Дніпропетровськ). Н. в с. Валуйки (нині місто Бєлгородської обл., РФ). 1759 згаданий як сержант Київ. полку Київ. гарнізону. 1766 воронезьке дворянство обрало С. депутатом до Комісії законодавчої 1767—1768. Учасник російсько-турецької війни 1768—1774 (командував Донец. пікінерським полком). 1774 брав участь у переслідуванні О.Пугачова. З поверненням із Казані (нині столиця Татарстану, РФ) призначений воєводою до Полтави. 1776 командував Херсон. пікінерським полком (новоутвореним 31 жовтня 1776 із колишніх запорожців). Допомагав генерал-поручику О.Суворову у переселенні християнського населення Кримського ханату до Північного Приазов’я 1778—1779. О.Суворов рекомендував С. генерал-аншефу кн. Г.Потьомкіну (особливе значення мала рідкісна на той час для рос. чиновника слава непідкупності С.). Призначений спочатку начальником комісії з продовольства переселенців до Новоросії (із 1778), згодом С. став губернатором (1784—88) Катеринославського намісництва. Відзначився під час боротьби з чумою в Кременчуці 1784, розробив маршрут мандрівки рос. імп. Катерини II 1787 (задоволена мандрівкою імператриця пожалувала С. Оршанське староство). З початком російсько-турецької війни 1787—1791 призначений завідувати облаштуванням флоту та продовольством армії, що обложила Очаків. Поранений під час цієї облоги С. невдовзі помер (29 липня 1788 похований у Кінбурні, 1 жовтня 1788 перепохований у Херсоні). Згадкою про нього лишається назва м. Синельникове (нині місто Дніпроп. обл.; виникло на землях, що належали потомкам С.). Відомий рукописний істор. збірник, присвячений історії укр. козаків, який належав С. (зберігається в б-ці Одеського археологічного музею (№ 1057); містить варіант "Літопису Грабянки", праці Г.-Ф.Міллера про козаків тощо). |