СИНЕЛЬНИКОВ Кирило Дмитрович (29.05.1901—16.10.1966) — фізик. Дійсний член АН УРСР (1948). Професор (1935). Засл. діяч н. УРСР (1951). Н. в м. Павлоград. Закінчив Крим. ун-т у Сімферополі (1923). 1930—44 — зав. лабораторії, 1944—66 — директор Харків. фізико-тех. ін-ту, із 1935 — також професор, зав. кафедри Харків. ун-ту.

Наук. праці — в галузі ядерної фізики, прискорювальної техніки, фізики і техніки високого вакууму, фізичного матеріалознавства, фізики плазми. Спільно з О.Лейпунським, А.Вальтером, Г.Латишевим вперше в СРСР розщепив ядро літію штучно прискореними протонами (1932), з А.Вальтером побудував 1937 найбільший в Європі електростатичний прискорювач на енергію 3,5 МеВ і 1938—41 — перші масляні вакуумні насоси. За участю С. і під його кер-вом в ін-ті в 1950—60-х рр. створено низку лінійних прискорювачів електронів і протонів. Виконав значний цикл робіт у галузі фізичного матеріалознавства, ініціював застосування глибокого вакууму для створення нових матеріалів з високими фізико-тех. характеристиками, із В.Івановим побудував вакуумні прокатні стани, запропонував метод вакуумної дистоляції (1952—53). Із В.Зеленським незалежно від інших відкрив явище радіаційного росту урану. Заклав основи вакуумної металургії (1950-ті рр.). Започаткував термоядерні дослідження в Україні, зокрема створив пастку з періодичним магнітним полем (пастка Синельникова). Засновник широкопрофільної наук. школи.

Лауреат Держ. премії СРСР (1948).

Президією НАН України засновано премію ім. К.Синельникова.

1. Коган В.С. К.Д. Синельников. К., 1979
2. Его называли КД [документальная повесть о Синельникове Кирилле Дмитриевиче]. Х., 1990
3. Храмов Ю.А. История формирования и развития физических школ на Украине. К., 1991
4. Академик АН УССР Кирилл Дмитриевич Синельников: Воспоминания близких и соратников (к 100-летию со дня рождения). Х., 2001