СИНЯВСЬКИЙ Антін Степанович (псевдоніми — Х.Скраглюк, А.Катран; 24(12).07.1866—02.02. 1951) — історик, економіст, фахівець з істор. географії, педагог, громад. діяч. Д-р геогр. н., професор. Учень В.Антоновича. Н. в с. Скрагалівка (нині с. Скригалівка Фастівського р-ну Київ. обл.), за ін. даними — у с. Веприк (нині село Фастівського р-ну Київ. обл.) або в м. Біла Церква. Закінчив історико-філол. ф-т Київ. ун-ту (1889), юрид. ф-т Новорос. ун-ту (1898). 1898 захистив магістерську дис. у Варшавському ун-ті.

1898—1901 викладав у Варшавському ун-ті, директор комерційної школи в Білостоку (нині м. Бялисток Підляського воєводства, Польща). Із 1901 — директор Катериносл. комерційного уч-ща ім. імп. Миколи II, одночасно викладав у Гірничому ін-ті. 1903—16 — заст. голови Катеринославської губернської вченої архівної комісії.

За участь у революц. русі не раз був заарештований (1889, засланий до Шенкурська (нині місто Архангельської обл., РФ); 1896—98, засланий до Томська (нині місто в РФ); 1906—07, перебував у в’язниці та фортеці).

Член одеської Громади, із 1908 — Товариства українських поступовців, із 1917 — Української партії соціалістів-федералістів.

1918 — директор департаменту середньої школи мін-ва нар. освіти Укр. Д-ви. 1919—21 викладав у Кам’янець-Подільському укр. ун-ті, із 1920 — професор Київ. ін-ту нар. освіти, із 1921 — Київ. ін-ту нар. госп-ва, із 1924 — Ін-ту зовн. відносин. Одночасно працював в установах ВУАН: співробітник Комісії Полудневої України (1926—30), редактор екон. секції соціально-екон. відділу Інституту української наукової мови (1926—28), заст. голови Комісії Дніпрельстану (1928—31). Член Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства, голова її київ. філії (1926—31).

1931—34 — зав. кафедри економічної географії Благовіщенського агропедінституту на Далекому Сх. (Зелений Клин), викладач Владивостоцького пед. ін-ту, 1934—36 — зав. кафедри географії Сталінградського пед. ін-ту, 1936—39 — зав. кафедри географії Крим. пед. ін-ту, 1939—41 викладав у Кабардино-Балкарському пед. ін-ті (у Нальчику; нині столиця Кабардино-Балкарської Республіки, РФ). Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 мешкав у Нальчику, Києві, Перемишлі, Сімферополі. Професор Сімферопольського пед. ін-ту (1944), ун-ту Ростова-на-Дону (нині місто в РФ; 1944—46), Чернів. ун-ту (1946—48), Кіровоградського (1948—49) та Краснодарського (1949—50) пед. ін-тів.

П. у м. Сімферополь.

1987 останки С. перепоховані на Лісовому кладовищі в Києві.

ЮРКОВА Оксана ВіталіївнаВ.

1. Україна та Близький Схід в світлі геополітики (проблема торговельних зв’язків). Х., 1927
2. З публіцистичної діяльності В.Б. Антоновича: Листування з М.Ф. Комаровим (1889—1901 рр.). «Україна», 1928, кн. 5
3. Методологія економгеографії (основні питання) і схематичний нарис програми. «Студії з сільськогосподарської економіки України», 1928, т. 1
4. Сучасна економіка Єгипту (в зв’язку з розвитком українсько-єгипетської торгівлі). К., 1929
5. Вибрані праці. К., 1993

1. Наука и научные работники СССР, ч. 6: Научные работники СССР без Москвы и Ленинграда. Л., 1928
2. Іванова Л. Антон Синявський: Забуті імена. «Наука і суспільство», 1991, № 3
3. Білокінь С.І. Антін Синявський і його доба. В кн.: Синявський А. Вибрані праці. К., 1993
4. Заруба В. З вірою в українську справу: Антін Степанович Синявський. К., 1993
5. Його ж. Постаті (студії з історії України), кн. 2. Дніпропетровськ, 1993
6. Оглоблин О. Пам’яті Антона Степановича Синявського. В кн.: Оглоблин О. Студії з історії України: Статті і джерельні матеріяли. К.—Нью-Йорк—Торонто, 1995
7. Руденко В.П. Професор Антін Синявський — подвижник української географії. К., 1996
8. Заруба В.М. Синявський А.С.: Нарис життя і творчості. Дніпропетровськ, 1998
9. Його ж. Антін Синявський: Життя, наукова та громадська діяльність (1866—1951). Дніпропетровськ, 2003