СИТЕНКО Олексiй Григорович (12.11.1927—11.02.2002) — фiзик-теоретик. Дійсний член АН УРСР (1982). Професор (1963). Засл. діяч н. і т. України (1996). Н. в с. Новi Млини (нині село Борзнянського р-ну Чернiг. обл.). Закiнчив Xаркiв. ун-т (1949). 1961—68 — зав. вiддiлу Iн-ту фiзики АН УРСР, із 1968 — Iн-ту теор. фiзики АН УРСР (із 1994 — Ін-т теор. фізики НАН України) — та з 1988 — його директор, водночас із 1963 — професор, зав. кафедри Київ. ун-ту. Гол. редактор "Українського фізичного журналу" (із 1988). Наук. працi — в галузi ядерної фiзики та фiзики плазми. Передбачив спiльно з О.Ахiєзером дифракційне розщеплення дейтрона (1957), незалежно від Р.Глаубера побудував 1958 теорiю дифракцiйних ядерних процесiв при високих енергіях за участю складних ядерних частинок (теорiя Ситенка—Глаубера). Запровадив 1955 тензор діелектричної проникності для плазми в магнітному полі, який враховує просторову дисперсію, розвинув теорiю електромагнiтних флуктуацiй у плазмi, нелінійну теорію флуктуацій і турбулентних процесів у ній, передбачив комбінаційне розсіяння електромагнітних хвиль у плазмі. Створив школу фізиків.

Лауреат премії iм. К.Синельникова (1976), Держ. премії України (1992), премії ім. М.Боголюбова (1994).

1. Вибрані наукові праці. К., 2007

1. Алексей Григорьевич Ситенко. К., 1987