СИТКІВЦІ — с-ще міськ. типу Немирівського р-ну Вінницької області. Розташов. при злитті річок Червона і Повстянка (бас. Пд. Бугу). Населення 2,4 тис. осіб (2011).

Відомі з поч. 16 ст. як замок у Брацлавському воєводстві. За люстрацією 1545 С. належали пану Скабарні. Після 1569 — у власності князів Четвертинських, а з 1606 — князів Вишневецьких. Із 1648 — під контролем Війська Запорозького, 1654 згадуються як містечко Вінницького полку. 1664 спалене польс. військами.

1702 захоплені повстанцями С.Палія. За 2-м поділом Речі Посполитої (1793) перейшли під владу Рос. імперії, із 1797 — у складі Липовецького пов. Київської губернії. Незабаром С. придбав С.-Ф.Потоцький, рід якого контролював містечко аж до поч. 20 ст. 1866 тут збудовано цукровий з-д — один із найбільших у регіоні (діє і нині). 1900 С. мали 3 тис. мешканців.

6 листопада 1919 в С. підписано угоду про перехід Української Галицької армії на бік білогвард. Добровольчої армії. Із 1923 С. — райцентр Гайсинської округи, а з 1925 — Вінницької округи. Окуповані гітлерівцями з кінця липня 1941 до 14 березня 1944. Із 1956 С. дістали статус с-ща міськ. типу. В останні десятиліття 20 ст. містечко підупадає (1970 проживало 4,4 тис. населення).

ВИРСЬКИЙ Дмитро Станіславович

1. Осинский Т.Л. Монографический очерк Ситковецкого свекло-сахарного завода, принадлежащего графу К.К. Потоцкому и арендуемого Ситковецким Высочайше утвержденным товариществом. Немиров, 1897
2. ІМіС УРСР: Вінницька область. К., 1972