ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СИВКОВ ГРИГОРІЙ ФЛЕГОНТОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Поїздник І.І., Руденко Н.М. СИВКОВ Григорій Флегонтович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Syvkov_H (останній перегляд: 18.03.2022)
СИВКОВ ГРИГОРІЙ ФЛЕГОНТОВИЧ

СИВКОВ Григорій Флегонтович (10.02.1921—20.11.2009) — військ. льотчик, генерал-майор (1975). Канд. тех. н. (1956). Двічі Герой Рад. Союзу (1944, 1945). Н. в с. Мартинове (нині село Кунгурського р-ну Пермської обл., РФ) в сім’ї селянина. 1935 закінчив школу в с. Киласове Кунгурського р-ну, а 1939 — Пермський авіаційний технікум. Працював техніком на Пермському моторному з-ді та відвідував Пермський аероклуб. У Червоній армії з 1939. Після закінчення Пермської військ. авіац. школи льотчиків (1940) служив у частинах Військово-повітряних сил Київського та Одеського військових округів. Упродовж 1941—45 воював на Південному фронті, Північнокавказ. фронті, Закавказ. фронті та Третьому Українському фронті як льотчик 210-го ближньобомбардувального авіац. полку, командир ланки, заст. командира і командир авіаескадрильї 210-го штурмового авіац. полку 230-ї штурмової авіац. д-зії 4-ї повітряної армії, штурман 210-го штурмового авіац. полку 136-ї штурмової авіац. д-зії 10-го штурмового авіац. корпусу 17-ї повітряної армії. Брав участь в оборонних боях на Донбасі (1941), битві за Кавказ (1942—43), Яссько-Кишинівській (1944), Будапештській (1944—45) і Віденській (1945) операціях. Здійснив 247 бойових вильотів.

Після війни продовжував військ. службу в частинах Військово-повітряних сил СРСР Центральної групи військ в Австрії. 1952 закінчив Військово-повітряну інженерну академію ім. М.Жуковського в Москві. 1952—53 — льотчик-випробувач Держ. Червонопрапорного науково-випробувального ін-ту Військово-повітряних сил СРСР. Після захисту канд. дис. (1956) працював нач. лабораторії, викладачем, старшим викладачем, нач. кафедри безпеки польотів, старшим наук. співробітником Військово-повітряної інженерної академії ім. М.Жуковського. Із 1986 — у запасі.

Автор понад 70-ти наук. праць та спогадів: "Готовність номер один" і "Готовність номер один: Шістдесят років потому" та інших.

Нагороджений орденом Леніна, 3-ма орденами Червоного Прапора, 2-ма орденами Вітчизн. війни 1-го ст. та ін. нагородами.

П. у м. Москва, похований на Новодівичому кладовищі.


Література:
  1. Великая Отечественная война, 1941—1945: Энциклопедия. М., 1985
  2. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь, т. 2. М., 1988
  3. Сумарокова Т.Н. Пролети надо мной после боя. М., 1988
  4. Герои Советского Союза, Герои Российской Федерации и кавалеры трёх орденов Славы Северного административного округа Москвы. М., 2002

Посилання:
  • МОСКВА
  • ПІВДЕННИЙ ФРОНТ (ВЕЛ. ВІТЧИЗН. ВІЙНА)
  • ТРЕТІЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)