ТАВРІЙСЬКА ОБЛАСТЬ — адм.- тер. одиниця Рос. імперії, утворена згідно з указами рос. імп. Катерини II від 13 (2) і 19 (8) лютого 1784 на території анексованого Кримського ханату. До її складу включено Кримський і Таманський п-ови, землі на північ від Перекопа (між Дніпром, Кінськими Водами (нині р. Кінська, прит. Дніпра) та Бердою). Адм. центр — м. Сімферополь. Т.о. поділялася на 7 округів: Дніпровський (із центром у м. Олешки; нині м. Цюрупинськ), Євпаторійський, Левкопольський (із центром у м. Старий Крим), Мелітопольський, Перекопський, Сімферопольський і Фанагорійський (із центром у м. Керч). Усі беї та мурзи одержали право спадкового володіння їхніми землями. Значна частина родючих земель (ханський домен, володіння беїв та мурз, які емігрували до Османської імперії) перейшла в держ. фонд і роздавалася дворянам та чиновникам новоутвореної адміністрації (росіянам, українцям, татарам, грекам). До адміністрації округів увійшла й кримськотатар. еліта, яку наділяли відповідними чинами і прирівнювали до рос. дворянства. Списки дворян Т.о. тоді включали 334 прізвища. Відбувалося масове переселення до Т.о. рос. та укр. селян, заснування солдатських поселень із відставних солдатів і рекрутів, зріс потік переселенців із Речі Посполитої (насамперед із Правобережної України та Білорусі), Осман. імперії (греки, румуни). Заг. управління краєм очолював кн. Г.Потьомкін (який обіймав також посаду катериносл. і таврійського генерал-губернатора). Т.о. припинила існування згідно з указом рос. імп. Павла I від 23 (12) грудня 1796. Замість Т.о., Катеринославського намісництва і Вознесенського намісництва було утворено Новоросійську губернію (другу).

ПАНАШЕНКО Віра Василівна

1. Дружинина Е.И. Северное Причерноморье в 1775—1800 гг. М., 1959
2. Шевчук А.Г. и др. Административно-территориальное устройство Крыма в документах и картографических образах XVIII—XXI вв. Симферополь, 2006