 Бібліографічне посилання: Храпунов І.М.
ТАВРОСКІФИ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tavroskify (останній перегляд: 18.03.2022)
ТАВРОСКІФИ
ТАВРОСКІФИ — етнонім, яким у рим. час позначали населення внутр. районів Криму. Паралельно, але набагато рідше, використовували термін "скіфотаври" — імовірно синонімічний до "тавроскіфи". Поява нових етнонімів відображала етнічні процеси, які відбувалися в Криму після утворення у 2 ст. до н. е. пізньоскіф. д-ви (див. Скіфи). Вперше їх зафіксував Страбон, який називав таврів "скіфським племенем". В останні століття до н. е. — перші століття н. е. таври, очевидно, ставали мешканцями пізньоскіфських поселень. Асиміляційні процеси, які породили етнонім "тавроскіфи", розвивалися поступово. Тому боспорські царі й римляни з Херсонеса Таврійського, які воювали зі своїми сусідами, чудово відрізняли таврів від скіфів. Єдиний боспорський напис, де згадуються Т., належить до 3 ст., коли асиміляційні процеси були завершені. Для письменників, котрі жили в перші століття н. е. далеко від Криму (Гай Пліній Старший, Плутарх, Арріан, Клавдій Птолемей та ін.), таври вже не існували, залишалися тільки Т. Більш-менш конкретна локалізація Т., або скіфотаврів, трапляється лише у двох джерелах. За Гаєм Плінієм Старшим, вони займали пасмо Крим. гір. Під час правління рим. імп. Антоніна Пія (138—161) Т. напали на Ольвію. Ольвіополіти звернулися за допомогою до імператора. Римляни спільно з ольвійським ополченням завдали варварам поразки. У результаті Т. уклали невигідний для себя договір, зміцнивши його видачею заручників. "Тавроскіфами" називали мешканців Криму деякі середньовічні джерела (твори Прокопія Кесарійського, "Житіє Іоанна Готського", "Житіє херсонських мучеників"), але на цей час етнонім перетворився на літ. термін, утративши реальний істор. зміст.Лев Діакон, а вслід за ним ін. візант. автори (Михаїл Пселл, Анна Комніна, Нікіта Хоніат та ін.) вживали ім’я "тавроскіфи" як один із синонімів "росів" (русі). |
Література: - Соломонiк E.I. Про значення термiна «тавроскiфи». В кн.: Археологiчнi пам’ятки УРСР, т. 11. К., 1962
- Скржинская М.В. Северное Причерноморье в описаниях Плиния Старшего. К., 1977
- Столба В.Ф. Демографическая ситуация в Крыму в V— II вв. до н. э. (по данным письменных источников). «Петербургский археологический вестник», 1993, № 6
- Храпунов И.Н. Этническая история Крыма в раннем железном веке. В кн.: Боспорские исследования, вып. 6. Симферополь—Керчь, 2004
|
див. також ресурси 