ТЮТЮННИК Григорій (за паспортом — Єгор) Михайлович (23.04, за ін. даними, 06.04.1920 — 29.08.1961) — письменник, журналіст, публіцист, педагог. Н. в с. Шилівка (нині село Зіньківського р-ну Полтав. обл.). Брат Григора Тютюнника. Закінчив Зіньківську середню школу (1938) і вступив на філол. ф-т Харків. ун-ту. Ще школярем опублікував вірш "Комсомолець" у районній газ. "Більшовик Зіньківщини" (1937). Був членом літ. студії Харків. ун-ту, літ. об’єднання при Спілці рад. письменників України. 28 червня 1941 пішов добровольцем на фронт у складі студентського батальйону. Влітку 1942 потрапив до нім. полону; через рік втік із концентраційного табору і партизанив на Кіровоградщині. Поранений 29 грудня 1943, знову потрапив у полон, з якого втік у квітні 1944 і приєднався до партизан. з’єднання майора В.Кокіна "За Батьківщину", що діяло на території Чехословаччини. Через важкі поранення був комісований; у квітні 1945 повернувся додому інвалідом війни 2-ї групи. 1946 закінчив Харків. ун-т і працював за призначенням учителем укр. мови і літератури у Львів. технікумі культосвіти, а згодом — у школі м. Кам’янка-Бузька. Із 1950 почав писати прозу (перше опубліковане оповідання — "Мирон Розбийгора", 1950). Перша збірка новел "Зорані межі" (1951) викликала контроверсійні відгуки критики. Від 1956 — член Спілки письменників СРСР, співробітник ж. "Жовтень" (нині "Дзвін"; зав. відділу прози, 1956—58), в якому опублікував дві частини роману "Вир" (1956), що став вершиною творчості Т. За його мотивами створено однойменний кінофільм (1983). Переклав "Калину красную" В.Шукшина (видано — К., 1978, 1986).

Лауреат Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1963, за роман "Вир", посмертно).

П. у м. Львів.

ГЕРАСИМОВА Галина ПетрівнаП.

1. Твори, т. 1—2. К., 1970
2. Закон спільного кореня: Листування між Григорієм та Григором Тютюнниками. «Вітчизна», 1986, № 6
3. Невловна категорія — краса: Із письменницьких нотаток. «Київ», 1988, № 8
4. Невідправлені листи: Із листів Григорія Тютюнника. В кн.: Черненко О. Не зміліє пам’яті криниця: Спогади про Григорія та Григора Тютюнників. К., 2001

1. Некролог. «Літературна газета», 1961, 1 вересня
2. Пам’яті Григорія Тютюнника. «Вітчизна», 1961, № 9
3. Сердюк П. Григорій Тютюнник. «Радянське літературознавство», 1965, № 7
4. Воловець Л. Григорій Тютюнник: Літературно-критичний нарис. К., 1967
5. Семенчук І.Р. Григорій Тютюнник (майстерність письменника). К., 1971
6. Герасимчук В. Балада про братів Григора та Григорія Тютюнників. «Прапор», 1987, № 7
7. Сизоненко А. Недолговечные Тютюнники. «Зеркало недели», 1999, № 17, 30 апреля
8. Черненко О.Ф. Не зміліє пам’яті криниця: Спогади про Григорія та Григора Тютюнників. К., 2001
9. Неживий О. Пам’ять, як вишневий цвіт... Минає 90 років від дня народження Григорія Тютюнника. «Літературна Україна», 2010, 22 квітня