ТЛУМАЧ — місто Івано-Франківської області, райцентр. Розташов. на р. Тлумачик (права прит. Дністра). Населення 8,8 тис. осіб (2009).

Гіпотетично ототожнюється з літописним Толмачем. Т. достовірно існує з кінця 14 ст., належав до Галицької землі (із 1434 — у складі Руського воєводства). У привілеї короля польс. і вел. кн. литов. Владислава II Ягайла 1403 згадано тлумацького війта Гюнтера Гоствіча. 1448 король польс. і вел. кн. литов. Казимир IV Ягеллончик надав місту магдебурзьке право.

Місто двічі захоплювали молдов. війська (1502—03, 1530). Т. не раз зазнавав татар. нападів (1589, 1594, 1617, 1621). Восени 1648 владу в Т. захопили повсталі правосл. городяни на чолі з Яремою Поповичем. Місто кілька разів переходило від повстанців до урядових військ та було зовсім зруйноване. 1657—58 місто спустошили постої польс. війська, штурми козаків і загонів трансильванського князя Дєрдя II Ракоці. 1676 Т. був зруйнований осман. військами.

1669 Т. став центром староства, яке понад 100 років тримали Потоцькі. Після 1-го поділу Речі Посполитої (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Т. — у складі володінь австрійських Габсбургів (із 1867 — Австро-Угорщина). Із 1867 — центр повіту.

1807 Т. перейшов до Дідушицьких і залишався в їхньому володінні до серед. 19 ст. 1840—82 діяв заснований Генріхом Дідушицьким цукровий з-д, який певний час був одним із найпотужніших європ. підпр-в у своїй галузі.

У роки Першої світової війни через Т. кілька разів проходила лінія фронту. В ході запеклих боїв між рос. та австро-угор. військами місто було дуже зруйноване.

У листопаді 1918 — 1919 — у складі Західноукраїнської Народної Республіки, потім до 1939 — у складі Польщі (у Станіславському пов.). Від 1939 — у складі УРСР. Із 1940 — райцентр.

Із 2 липня 1941 до 25 липня 1944 місто було окуповане гітлерівцями, входило до складу Генеральної губернії.

Із Т. пов’язані біографії І.Макуха та поетеси Марійки Підгірянки. Тут народився брит. лінгвіст Д.Дірінгер.

Історичні споруди: особняк І.Макуха, Нар. дім (поч. 20 ст.), церква Христа-Царя (1927).

1. Kuropatnicki E. Geografia albo dokładne opisanie krόlestw Galicyi і Lodomeryi. Przemysl, 1786
2. Baliński M., Lipiński T. Starożytna Polskа рod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana, t. 2. Warszawa, 1844
3. Stupnicki H. Galicya pod względem geograficzno-topograficzno-historycznym. Lwόw, 1869
4. Tatomir L. Ślady krόla Jana III w kraju naszym. Lwόw, 1883
5. Jabłonowski A. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym, t. 7: Ziemie ruskie: Ruś Czerwona, cz. 1. Warszawa, 1902
6. Barwiński E. Repertoryum znajdujacych się w Bibliotece Universyteckiej we Lwowie aktόw zajęcia i sprzedaży dόbr krόlewskich i kościelnych. В кн.: Teka konserwatorska, t. 3, сz. 1. Lwόw, 1904
7. Czołowski A. Bitwa pod Obertynem 22 sierpnia 1531. Lwόw, 1918
8. Przewodnik po Polsce, t. 2: Polska południowo-wschodnia. Warszawa, 1937
9. ІМіС УРСР: Івано-Франківська область. К., 1971