ТОРГОВИЦЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ (Торговицька конфедерація 1792), Генеральна вільна коронна конфедерація — політ. змова магнатів, переважно Правобережної України, на поч. 1790-х рр. Вони, негативно реагуючи на спроби радикального оновлення ладу Речі Посполитої, розраховували ліквідувати поточний Чотирирічний сейм 1788—1792, скасувати ухвалені там реформаторські рішен-ня й головне — Конституцію Речі Посполитої Третього травня 1791.

Конфедерація інспірована й використана царицею Катериною II для підґрунтя планованої російсько-польс. війни 1792. Проект конкретизований графом С.-Щ.Потоцьким на приватних зустрічах зі спільниками в Санкт-Петербурзі (від цього самого діяча пролунали відверті заклики до рос. імп. Катерини II з уклінним проханням утрутитись у внутр. справи Речі Посполитої).

Заздалегідь складений на квітень 1792 текст проголошення — із фальшивою датою 14 травня 1792 — легітимовано аж під час воєнних операцій, у травні розгорнутих Рос. імперією на укр. теренах Королівства Польського. Маршалком Т.к. став С.-Щ.Потоцький, котрого серед перших, зокрема, підтримали, зробившись радцями ("консилярами"), гетьман великий коронний Ф.-К.Браницький, ще один ватажок опозиційного до владної модернізації руху аристократ С.Ржевуський (ці двоє вважалися військовими керівниками акції), перемишльський каштелян кн. А.Святополк-Четвертинський, граф Г.Вієльгорський, червоноградський хорунжий А.Злотницький, брацлавський хорунжий А.Мощенський, холмський депутат Я.Сухоржевський, володимирський депутат Я.Загорський, подільський депутат Я.Швейковський, черніг. ловчий Ф.Гулевич, полк. М.Кобилецький. Секретарював публіцист Д.-Б.Томашевський. Конфедератські лідери обіцяли співвітчизникам захист суверенітету та цілісності кордонів, декларували повернення старих шляхетських звичаїв і привілеїв, прокламували зміцнення панівної ролі католицтва, реставрацію колиш. респ. правління, забезпечення виборності монарха тощо, причому нападників документально характеризували "союзним військом, котре велика душа імператриці надавала в ім’я та збереження Речі Посполитої".

Своєю резиденцією після вторгнення рос. військ через р. Пд. Буг — поблизу Ольвіопо-ля (нині у складі м. Первомайськ) 18 (7) травня 1792 — змовники обрали приналежне Потоцьким м-ко Торговиця Уманського пов. Брацлавського воєводства (нині село Новоархангельського р-ну Кіровогр. обл.). 3 червня (23 травня) "генеральність" Т.к. переведено до Умані, 9 червня (29 травня) — до Тульчина. Влітку її уряд нетривало розташовувався в м-ку Літин (нині с-ще міськ. ти-пу Він. обл.), с. Новокостянтинів (нині село Летичівського р-ну Хмельн. обл.), Старокостянтинові, с. Терешки (нині село Красилівського р-ну Хмельн. обл.), потім — у Дубно, с. Кисилин (нині село Локачинського р-ну Волин. обл.), с. Ружин (нині село Турійського р-ну Волин. обл.), Любомлі, Шацьку, нарешті ж отаборився у Бресті (нині місто в Білорусі). Принагідно було започатковано тотальний процес відповідного лагодження локальних воєводських і повітових конфедерацій, щоби мати зручний регіональний інструмент впливу на місц. службовців і населення.

Підкорившись волі Катери-ни II, чиїм спец. агентом виступав барон К.Бюлер, польс. король Станіслав-Август Понятовський 24 (13) липня 1792 підписав акцес — приєднання до "торговичан", які відтоді формально перебирали владну зверхність. У ситуації, спричиненій фактично капітуляційним королів. наказом припинити збройну боротьбу проти ворожої навали та присягнути на послух конфедерації, частини царської армії під орудою генерал-аншефа М.Каховського 19 (8) серпня ввійшли до Варшави. 11 вересня (31 серпня) 1792 Т.к. відсвяткувала злуку з аналогічним провінційним утворенням, очоленим канцлером О.-М.Сапєгою у Великому князівстві Литовському. Було утворено укрупнену найяснішу конфедерацію обох народів з дислокацією від жовтня 1792 у Гродно (нині місто в Білорусі).

Утім, розрахунки С.-Щ.Потоцького та його найближчих сподвижників невдовзі на практиці зазнали фіаско, надто коли Пруссія за таємною Санкт-Петерб. конвенцією від 23 (12) січня 1793 (див. Санкт-Петербурзькі конвенції 1772—1797) захопила зх. краї Польщі. Угодовський екстраординарний сейм 17 (6) серпня 1793 ратифікував черговий поділ власної д-ви, зокрема, поступившись "навічно" Правобереж. Україною (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795).

У розпачі від несподіваних наслідків своїх, як з’ясувалося — необачних, кроків С.-Щ.Потоцький, С.Ржевуський та ще низка старшин узяли відставки, а всю Т.к. було розпущено 15 (4) вересня 1793 із негайною заміною на іншу, сеймову, конфедерацію, директивно запропоновану царицею й узаконену під назвою Гродненська, після чого чимало "торговицьких" постанов було скасовано.

УСЕНКО Павло Георгійович

1. Дела Польши. «Сборник Русского исторического общества», 1885, т. 47
2. Костомаров Н.И. Последние годы Речи Посполитой, т. 1—2. СПб., 1886
3. Korwin S. Trzeci maj i Targowica. Krakόw, 1890
4. Smoleński W. Konfederacja Targowicka. Krakόw, 1903
5. Тимощук В.В. Тарговицкая конфедерация. «Русская старина», 1904, № 9—10; 1905, № 1—2
6. Lord R.H. The Second Partition of Poland. Cambridge, 1915
7. Коваленко Л.А. Про приєднання Правобережної України до Росії. В кн.: «Наукові записки Житомирського педінституту», 1950, т. 1
8. Wąsicki J. Konfederacja targowicka i ostatni sejm Rzeczypospolitej z r. 1793. Poznań, 1952
9. Rostworowski E. W sprawie konfederacji targowickiej. «Kwartalnik historyczny», 1953, nr. 2
10. Łojek J. Upadek Konstytucji 3 Maja. Wrocław, 1976
11. Смолій В.А. Возз’єднання Правобережної України з Росією. К., 1978
12. Kądziela L. Między zdradą a służbą Rzeczypospolitej. Warszawa, 1993
13. Аніпяркоў В. Палітыка цэнтралізму і праблемы федэратыўных адносін у Рэчи Паспалітай (1790—1793 гг.). В кн.: Україна і Польща — стратегічне партнерство на зламі тисячоліть: Історія. Сьогодення. Майбутня перспектива, ч. 1. К., 2001
14. Анішчанка Я. Таргавіцкая канфедэрацыя. В кн.: Энцыклапедыя гісторыі Беларусі, т. 6, кн. 1. Мінск, 2001
15. Ленский З. Польша в первой половине XIX века. В кн.: История России в XIX веке: дореформенная Россия. М., 2001
16. Усенко П.Г. Серпанковий світанок «Софіївки». «Свобода», 2013, 28 січня
17. Його ж. Торговицька конфедерація. Там само