ТОРГИ — 1) обмін, купівля та продаж товарів, які в період пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу відбувалися у спеціально визначених місцях у дозволені властями дні; 2) місця такого обміну, купівлі та продажу товарів. У києворус. добу частина міст виникла на місці торжищ. Якихось привілеїв на проведення Т. у часи Київської Русі не було. У Києві та в центрах князівств Т., очевидно, проводилися щоденно. Опосередковано про це може свідчити інформація Тітмара Мерзебурзького про наявність 8-ми торжищ у Києві. Ситуація дещо змінилася в литовсько-польс. добу, коли конституція сеймова Королівства Польського від 1507 заборонила проводити Т. в селах, хоча винятки були (не тільки Т., але і ярмарки проводилися в с. Жидичин; нині село Ківерцівського р-ну Волин. обл.). Дозвіл на проведення торгу видавав король / великий княз. Подекуди такий дозвіл був складовою локаційного чи локаційно-магдебурзького привілею (див. Локація, Магдебурзьке право), інколи це був окремий привілей на право проводити або лише Т., або Т. і ярмарки. Зазвичай у місті проводився один щотижневий торг, як виняток — два дні на тиждень (Стоход, 1618; нині с. Іванівка Рожищенського р-ну Волинсь-кої обл.). Днями проведення Т. найчастіше були: п’ятниця, неділя, понеділок, досить рідко — середа.

Т. у великих містах і в містечках мали свою специфіку. Т. великих міст (Києва, Луцька, Кременця, Житомира, Вінниці) обслуговували найперше потреби міщан і певною мірою — мешканців навколишніх сіл. Абсолютна більшість невеликих міст (містечок) були приватними і виконували функції торг. центру для с.-г. округи / ключа. У великих містах, зважаючи на велику кількість торг. люду (купці, крамарі, перекупні) та наявність постійних яток, в яких торгівля проводилася щоденно, значення Т. дещо нівелювалося і подекуди вони мали певну спеціалізацію. Так, привілеєм короля польс. і вел. кн. литов. Сигізмунда I від 13 листопада 1509 встановлювався щотижневий торг м’ясом по суботах у Львові, з правом вільного продажу для міщан та селян. У малих містах, а таких була абсолютна більшість, щотижневий торг мав більш вагоме значення. Щодо асортименту торг. товарів, то такими передусім були продукти харчування та пром. товари першої необхідності (одяг, взуття, реманент).

1. Антонович В. Предисловие. В кн.: Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссиею для разбора древних актов, ч. 5: Акты о городах (1432—1798), т. 1 К., 1869
2. Довнар-Запольский М. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах, т. 1. К., 1901
3. Исаевич Я.Д. К вопросу об экономических взаимоотношениях между городом и деревней и их влиянии на развитие городов Прикарпатья в XVI—XVIII вв. В кн.: Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы, 1960 г. К., 1962
4. Сас П.М. Феодальные города Украины в конце XV — 60-х годах XVI в. К., 1989
5. Грушевський М. Історія України-Руси, т. 4. К., 1993