Бібліографічне посилання: Заяць А.Є.
ТОРГИ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Torhy (останній перегляд: 18.03.2022)
ТОРГИ
ТОРГИ — 1) обмін, купівля та продаж товарів, які в період пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу відбувалися у спеціально визначених місцях у дозволені властями дні; 2) місця такого обміну, купівлі та продажу товарів. У києворус. добу частина міст виникла на місці торжищ. Якихось привілеїв на проведення Т. у часи Київської Русі не було. У Києві та в центрах князівств Т., очевидно, проводилися щоденно. Опосередковано про це може свідчити інформація Тітмара Мерзебурзького про наявність 8-ми торжищ у Києві. Ситуація дещо змінилася в литовсько-польс. добу, коли конституція сеймова Королівства Польського від 1507 заборонила проводити Т. в селах, хоча винятки були (не тільки Т., але і ярмарки проводилися в с. Жидичин; нині село Ківерцівського р-ну Волин. обл.). Дозвіл на проведення торгу видавав король / великий княз. Подекуди такий дозвіл був складовою локаційного чи локаційно-магдебурзького привілею (див. Локація, Магдебурзьке право), інколи це був окремий привілей на право проводити або лише Т., або Т. і ярмарки. Зазвичай у місті проводився один щотижневий торг, як виняток — два дні на тиждень (Стоход, 1618; нині с. Іванівка Рожищенського р-ну Волинсь-кої обл.). Днями проведення Т. найчастіше були: п’ятниця, неділя, понеділок, досить рідко — середа. Т. у великих містах і в містечках мали свою специфіку. Т. великих міст (Києва, Луцька, Кременця, Житомира, Вінниці) обслуговували найперше потреби міщан і певною мірою — мешканців навколишніх сіл. Абсолютна більшість невеликих міст (містечок) були приватними і виконували функції торг. центру для с.-г. округи / ключа. У великих містах, зважаючи на велику кількість торг. люду (купці, крамарі, перекупні) та наявність постійних яток, в яких торгівля проводилася щоденно, значення Т. дещо нівелювалося і подекуди вони мали певну спеціалізацію. Так, привілеєм короля польс. і вел. кн. литов. Сигізмунда I від 13 листопада 1509 встановлювався щотижневий торг м’ясом по суботах у Львові, з правом вільного продажу для міщан та селян. У малих містах, а таких була абсолютна більшість, щотижневий торг мав більш вагоме значення. Щодо асортименту торг. товарів, то такими передусім були продукти харчування та пром. товари першої необхідності (одяг, взуття, реманент). |
Література: - Антонович В. Предисловие. В кн.: Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссиею для разбора древних актов, ч. 5: Акты о городах (1432—1798), т. 1 К., 1869
- Довнар-Запольский М. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах, т. 1. К., 1901
- Исаевич Я.Д. К вопросу об экономических взаимоотношениях между городом и деревней и их влиянии на развитие городов Прикарпатья в XVI—XVIII вв. В кн.: Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы, 1960 г. К., 1962
- Сас П.М. Феодальные города Украины в конце XV — 60-х годах XVI в. К., 1989
- Грушевський М. Історія України-Руси, т. 4. К., 1993
|