 Бібліографічне посилання: Ковпаненко Н.Г.
ТОВАРИСТВО ПІВДЕННОРОСІЙСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ (ХІХ-ХХ ст.) [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tovarystvo_pivdennorosijskykh (останній перегляд: 18.03.2022)
ТОВАРИСТВО ПІВДЕННОРОСІЙСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ (ХІХ-ХХ СТ.)
ТОВАРИСТВО ПІВДЕННОРОСІЙСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ. Засноване як незалежне виставочне об’єднання 1890 в Одесі з ініціативи місц. майстрів образотворчого мист-ва на чолі із М.Скадовським. Один із найзначніших осередків у розвитку укр. образотворчого мист-ва, найбільше творче угруповання на території України кінця 19 — поч. 20 ст. Існувало до 1922. Розуміючи завдання мист-ва як одного з важливих факторів розвитку сусп-ва, т-во обстоювало принципи реалізму і демократ. спрямованість худож. творчості. Відіграло значну роль у пробуджен-ні інтересу до образотворчого мист-ва в Україні, в естетичному вихованні населення. Серед засновників — М.Кузнецов, К.Костанді, М.Кравченко, Г.Ладиженський, О.Попов, О.Размаріцин, Б.Едуардс. Головами правління були директор Одес. рисувальної школи О.Попов (із 1893) і К.Костанді (із 1902). Т-во налічувало в різний час 87 дійсних членів, переважну більшість яких складали художники, тісно пов’язані з нац. к-рою. Вони відображали у своїх творах суттєві риси життя та побуту укр. народу, особливості його нац. характеру, своєрідність місц. природи. Т-во влаштовувало щорічні загальні та індивідуальні виставки, перша з яких відкрилася 8 квітня 1890. Відбулося 29 пересувних періодичних виставок, а загалом — більше 100 експозицій, у т. ч. пересувні виставки для Харкова і Москви (1894, 1895), персональні виставки Г.Ладиженського (1899), на допомогу потерпілим від неврожаю (1892, 1899), творів колиш. учнів Одес. рисувальної школи з нагоди її 35-річчя (1900), на користь поранених на Далекому Сх. (1904), дві великі виставки етюдів і картин у приміщенні Одес. літературно-артистичного т-ва (1898, 1902) та ін. У тематиці творів членів т-ва, поряд з побутовим жанром, в якому переважали соціальні мотиви, провідне міс-це займав пейзажний живопис. Творчість багатьох художників зазнала впливу мист-ва передвижників, а також франц. імпресіоністів. Їхні роботи вирізняли високий мистецький рівень, камерність, ліризм, тонкі вишукані колірні рішення. На виставках, окрім місц. художників, регулярно експонували свої твори майстри з ін. міст України, а також з Москви і Санкт-Петербурга: усього бл. 600 митців різноманітних стильових напрямів. Серед них були І.Айвазовський, Н.Альтман, В.Баранов-Росіне, Й.Бродський, Є.Буковецький, В. і Д. Бурлюки, П.Волокидін, П.Ганський, О.Головін, Г.Головков, Т.Дворников, А.Ждаха, П.Заузе, В.Іздебський, В.Кандинський, Д.Крайнєв, С.Кишинівський, Є.Лансере, І.Левітан, П.Левчен-ко, О.Мартинович, О.Мурашко, М.Нестеров, П.Нілус, Л.Пастернак, М.Пимоненко, І.Похитонов, О.Размаріцин, І.Рєпін, М.Сарьян, С.Світославський, І.Селезньов, В.Сєров, О.Сластіон, Р.Судковський, О.Шовкуненко, Б.Егіз, Б.Едуардс та ін. Члени т-ва брали участь у всеросійських та міжнародних виставках, зокрема у Всесвітній виставці в Парижі (Франція; 1900), де К.Костанді і Б.Едуардсу було присуджено медалі. У період революції 1905—1907 т-во видавало свій художньо-сатиричний ж. "Звон", редакторами-видавцями якого були письменник О.Федоров і художник П.Нілус. Під час Першої світової війни виручені від виставок кошти не раз передавалися на допомогу потерпілим від воєнних дій. Т-во приділяло велику увагу залученню на свої виставки учнівської молоді, а також робітників та взагалі незаможних з метою розповсюдження серед широких кіл сусп-ва зацікавленості худож. к-рою. Із 1910 на виставках проводилися лекції з мистецтва. Діяльність т-ва займала помітне місце в громадсько-культ. житті Одеси. За його ініціативою було створене Одес. літературно-артистичне т-во (1898), воно брало участь в організації міськ. музею красних мист-в (1899) та професійної Спілки робітників пластичних мист-в (1917), у реорганізації Одес. худож. уч-ща (1918). Багато членів т-ва були одночасно членами Т-ва пересувних худож. виставок та Одес. т-ва красних мист-в, викладали в Одес. рисувальній школі (із 1900 — Одес. художнє уч-ще). Успішна діяльність т-ва сприяла розвиткові місц. худож. критики (статті М.Вучетича, І.Антоновича, П.Нілуса, О.Павловського, письменників О.Федорова та К.Чуковського). Більшість учасників об’єднання не сприйняли подій 1917. Серед причин припинення існування т-ва — еміграція за кордон ряду його визначних членів (О.Ганзена, П.Ганського, В.Коренєва-Новоросійського, М.Кузнецова, П.Нілуса, О.Федорова, Б.Едуардса та ін.) і смерть К.Костанді. Найповніша колекція робіт членів т-ва зберігається в Одес. худож. музеї. |
