ТРАПЕЗУНДСЬКА ІМПЕРІЯ — пізньосередньовічна д-ва, що виникла після захоплення Константинополя "латинянами" в ході 4-го хрестового походу. За підтримки цариці Грузії Тамар, яка прагнула утворити буферну д-ву на кордонах із землями греків, турків-сельджуків та хрестоносців, двоє онуків візант. імп. Андроніка I Комніна (1183—85) Алексій та Давид 1204 захопили територію візант. феми Халдія, утворивши нову д-ву зі столицею в місті Трапезунд (нині м. Трабзон, Туреччина). Династія їхніх нащадків, на відміну від візант. Комнінів, отримала назву Великих Комнінів та зберегла владу в Т.і. до самого її падіння 1461.

Крім пн. узбережжя Малої Азії, до складу Т.і. тимчасово входили й ін. території, зокрема колишні візант. володіння в Криму — Херсон (Херсонес Таврійський) та Сугдея (нині м. Судак). За свідченням Ібн ал-Асіра, невдовзі після битви на Калці (див. Калка, битва на річці 1223) монголи спустошили Сугдею, а частина її мешканців втекла до Т.і. Під час трапезундсько-сельджуцької війни, яка точилася в 1220—30-х рр., сельджуцьке військо на деякий час захопило Сугдею і завдало поразки половцям та неназваному на ім’я рус. князю, які прийшли на допомогу сугдейцям (цей епізод, про який відомо з "Чудес святого Євгенія Трапезундського" та хроніки араб. середньовічного історика Ібн ал-Бібі, датують 1221/22 або 1226).

Існують підстави припускати, що номінальний суверенітет Т.і. над певною частиною Криму зберігався до серед. 14 ст. У літературі висловлюються припущення про васальну залежність гірського Криму (гірська Готія / князівство Феодоро) від Трапезунда; між князями Феодоро та Великими Комніними існували тісні матримоніальні зв’язки. Флот Т.і. не раз підтримував Феодоро у воєнних конфліктах — зокрема 1446 під Кафою (нині м. Феодосія).

Після втрати крим. володінь Т.і. не перервала стосунків з народами Сх. Європи. Переважно це були торг. та церк. зв’язки. Письмові джерела не раз згадують про перебування трапезундських митрополитів на Русі. Завоювання Т.і. турками (див. Османська імперія) 1461 знайшло широкий розголос у східнослов’янських книжників.

ПЛАХОНІН Андрій Гаврилович.

1. Якубовский А.Ю. Рассказ Ибн-ал-Биби о походе малоазийских турок на Судак, половцев и русских в начале XIII в. (черты из торговой жизни половецких степей). «Византийский временник», 1927, т. 25
2. Успенский Ф.И. Очерки истории Трапезундской империи. Л., 1929 (2-ге вид. — СПб., 2003)
3. Карпов С.П. Трапезундская империя и русские земли. «Византийский временник», 1977, т. 38
4. Карпов С.П. Трапезундская империя и западноевропейские государства в XIII—XV вв. М., 1981
5. Шукуров Р.М. Великие Комнины и Восток (1204—1461). СПб., 2001
6. Карпов С.П. История Трапезундской империи. СПб., 2007
7. Джанов А.В. Походы сельджукских войск на Сугдак и в Киликию в правление Ала ал-Дина Кайкубада. «Сугдейский сборник» (К.), 2008, т. 3