"ТРЕНОС", "Θρηνος to iest lament iedyney świętej Powszechney Apostolskiey Wschodniej Cerkwie z obiasnieniem dogmat wiary" ("Тренос, тобто плач єдиної святої Вселенської Апостольської Східної Церкви з поясненням догматів віри") — полемічна праця М.Смотрицького, видана 1610 в друкарні Віленського Святодухівського братства. Автор подає "Т." як текст, що перекладений із грецької слов’янською, а потім уже із слов’янської — польською — мовами Теофілом Ортологом. Цей прийом містифікації, з одного боку, мав викликати інтерес до твору як до грец. оригіналу, а з другого — убезпечити антикатолицького на той час автора від переслідувань, і не дарма — того ж 1610 за наказом польс. короля Сигізмунда III Ваза на друкарню було накладено штраф, а частину накладу "Т." конфісковано.

Твір присвячується овруцькому старості кн. Михайлу-Корибуту Вишневецькому. Відкривається він епіграмою на герб князів Вишневецьких як прихильників православ’я. У роздумах про доброчинність автор звертається до Луція Аннея Сенеки. Далі йде прозова посвята, в якій постає збірний образ шляхтича — захисника прабатьківської віри. Як і в більшості барокових творів, після посвяти розміщена "Передмова до читача".

За традиційним "прикнижним реквізитом" подаються 10 самостійних розділів: 1) Плач, або нарікання Сх. Церкви на злочинних синів; 2) Напучування Сх. Церкви до сина, який залишив її разом з іншими; 3) Проти єдиновладного верховенства рим. єпископа; 4) Трактат про сучасну Рим. Церкву і про Сх. Церкву; 5) Трактат про походження Святого Духа; 6) Про прісний і про квасний хліб Таїнства Господньої Вечері; 7) Про чистилище; 8) Про відкинення Рим. Церквою Чаші Нового Завіту; 9) Про взивання святих; 10) Катехізис, тобто підсумок, або коротке зібрання віри обрядів святої Сх. Церкви.

Дослідники найбільше уваги приділяють саме 1-му і 2-му розділам трактату, що вважаються найдосконалішими в худож. сенсі. Вони викладені у формі монологу-плачу Матері-Церкви, яку зрадили її власні діти. Жанр плачу, близький до нар. голосінь, був досить популярним на той час. Раніше образ Матері-Церкви використовували у своїх полемічних творах Г.Смотрицький, Клірик Острозький, І.Вишенський, але в М.Смотрицького мотив зрадженої Матері-Церкви набув особливого звучання. Плач Матері-Церкви побудований на контрасті: колись була, як вранішня зоря, як місяць, як сонце, а тепер стала посміховиськом для всього світу. Церква нарікає на своїх синів, які залишили її і пішли за мачухою. Рус. шляхта, котра перейшла в католицтво (48 родів), зображена автором у вигляді коштовних каменів, що прикрашали корону Матері-Церкви і які вона втратила. Але тут, як вважає Н.Яковенко, "Т." не відображає суто істор. реалій, а його автор вдається до прийому гіперболізації. У заг. ліричну парадигму 1-го розділу твору вписується й "Молитва до Бога". Автор досить активно використовує бібл. алюзії, і взагалі Святе Письмо постає як своєрідний прообраз авторського полемічного тексту. Хоча М.Смотрицький і називає свій твір плачем, але це текст синтетичного характеру, в ньому поєднано різні жанри: повчання, молитви, антипапського спрямування сонет Франческо Петрарки, також поезію Антуана Баптисти, Михайла Гея, твори Бернарда Опата, документи та ін.

У 2-му розділі Мати-Церква звертається до унійця Іпатія Потія і просить його покаятися. Гротескно зображені ін. унійні ієрархи: Михаїл Рагоза, Григорій-Герман Загоровський, Кирило Терлецький. У наступних розділах заперечується зверхність Папи Римського як наступника апостола Петра. Автор стверджує, що рим. єпископові надавалося не Божественне право на верховенство, а лише перше місце серед інших. Відстоюється догмат правосл. церкви проти "Filioque" (догмат про походження Святого Духа лише від Бога-Отця), використання у таїнстві Причастя квасного хліба і вина. "Т." засвідчує утвердження стилю бароко в укр. полемічній прозі.

1. Голубев С. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники: Опыт церковно-исторического исследования, т. 1. К., 1883
2. Збірник, присвячений світлій пам’яті Мелетія Смотрицького з нагоди трисотлітніх роковин смерти. Львів, 1934
3. Соловій М. Мелетій Смотрицький як письменник, т. 1—2. Рим—Торонто, 1977—78
4. Яременко П.К. Мелетій Смотрицький: життя і творчість. К., 1986
5. Короткий В. Творческий путь Мелетия Смотрицкого. Минск, 1987
6. Ушкалов Л. Феномен української полемічної літератури. «Слово і час», 2000, № 10
7. Кралюк М.П. Мелетій Смотрицький і українське духовно-культурне відродження кінця XVI — початку XVII ст. Острог, 2007
8. Бабич С. Творчість Мелетія Смотрицького у контексті раннього українського бароко: Львівська медієвістика, вип. 2. Львів, 2009