ТРОЯК (польс. Trojak, лат. grossus triplex — потрійний гріш) — польс. срібна, а згодом — білонна та мідна монета номінальною вартістю 3 гроші. Уперше запроваджена 1528 королем польс. і вел. кн. литов. Сигізмундом I (1506—48). Упродовж 16—17 ст. Т. — одна з найбільш поширених монет на грошовому ринку укр. земель. Найбільш масштабна емісія трояків велася за часів правління польс. королів Стефана Баторія (1576—86) та Сигізмунда III Ваза (1588—1632). Випускалися вони на монетних дворах у містах Олькуш, Познань, Мальборк, Вільно (нині м. Вільнюс), Бидгощ, Люблін, Краків, Рига (нині столиця Латвії). Вміст чистого срібла у Т. з 1580 р. становив 2,059 г; із 1604 — 1,885 г; із 1616 — 1,561 г; а з 1623 — 0,914 г. У писемних джерелах 17—18 ст. трояки згадуються як "потрійні гроші", "дудки" та ін. У скарбах, як правило, трапляються трояки польс. та литов. карбування, рідше — прусські, ризькі та ін. володінь.

1. Зварич В., Шуст Р. Нумізматика: Довідник. Тернопіль, 1998