ТРОПІНІН Василь Андрійович (30(19).03.1776—15(03).05.1857) — рос. живописець, академік петерб. Академії мист-в (з 1824). Н. в с. Корпово (нині село Новгород. обл., РФ) в сім’ї кріпака графа А.Мініха. Після одруження графині Н.Мініх перейшов у власність її чоловіка — графа І.Моркова. 1799—1804 був вільним слухачем петерб. Академії мист-в, де вчився в С.Щукіна. 1804 відкликаний І.Морковим з Академії і відвезений у його маєток у с. Кукавка (нині село Могилів-Подільського р-ну Він. обл.), де жив 1804—12 і 1818—21. Перебування в Україні мало велике значення для формування Т. як художника. За його словами, він "мало навчався... в Академії, але навчився в Малоросії". Як домашній живописець виконав низку портретів членів сі-м’ї І.Моркова, їхніх знайомих ("Портрет Яна Борейка", 1806; "Портрет музикантші Боцігетті", 1810-ті рр.), склав проект палацу та сільс. церкви в Кукавці, взяв участь у її буд-ві та оздобленні. У цей же період написав одну з найкращих своїх робіт — "Портрет сина Арсентія" (1818). Створив узагальнені, глибоко поетичні образи укр. селян ("Дівчина з Поділля", 1810—20; "Дівчина з кужелем", 1810-ті рр.; "Хлопчик із топірцем", "Хлопчик із сопілкою", обидва 1812; "Пря-ля", "Портрет українця", обидва 1821), краєвиди Поділля ("Гроза над селом", 1810-ті рр.), побутові композиції ("Весілля в с. Кукавці", 1821). Існує припущення, що Т. — автор портрета У.Кармалюка (1820). Добру обізнаність Т. з нац. традиціями не тільки портретного мистецтва, а й іконопису засвідчують створені ним ікони для іконостаса Кукавської церкви ("Свята Варвара", "Архангел Гавриїл", обидві 1806—07). Після звільнення з кріпацтва (1823) оселився в Москві. У період розквіту творчості (1820—30-ті рр.) виконав численні портрети сучасників, що вирізняються романтичною піднесеністю і водночас точністю психологічної та соціальної характеристики (портрети П.Булахова, 1823; К.Равича, 1825; О.Пушкіна, 1827, К.Брюллова, 1836, та ін.). Створив своєрідний тип картини, в якій поєднав риси портрета і побутового жанру ("Пряха", 1821; "Мереживниця", "Старий жебрак", обидві 1823; "Золотошвейка", 1826; "Гітарист",1832).

КОВПАНЕНКО Наталія ГригорівнаГ.

1. Шероцький К. Дещо з української творчості артиста-маляра Тропініна. «ЗНТШ», 1911, т. 104, кн. 3
2. Рогозинский А. Некоторые подробности о жизни и произведениях Тропинина. «Искусство в Южной России», 1913, № 1
3. Затенацький Я. Тропінін на Україні. «Україна», 1957, № 10
4. Рябий М.В. В.А. Тропінін як архітектор і будівник Кукавської сільської церкви. В кн.: Питання історії архітектури та будівельної техніки України. К., 1959
5. Амшинская А.М. Василий Андреевич Тропинин. М., 1970
6. Василий Андреевич Тропинин: Исследования. Материалы. М., 1982
7. Петинова Е.Ф. Василий Андреевич Тропинин. Л., 1990
8. Волгина Ю.И. Василий Тропинин. М., 2000
9. Рубан В.В. Образотворче мистецтво: Живопис першої половини ХIХ ст. В кн.: Історія української культури, т. 4, кн. 2. К., 2005