ТРОЩИНСЬКІ — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід, імовірно, шляхетського походження. Серед білоцерківської шляхти згадується Василь Трощинський, котрий 1654 складав присягу на вірність рос. престолу. Очевидно, він був батьком родозасновника — Степана Т. (р. н. невід. — п. до 1716), господаря Гадяцького замку (1690—97), гадяцького полкового обозного (1697—1704) і полковника (1704—08). Згідно з родинною легендою він доводився племінником гетьману І.Мазепі, за що, після повстання І.Мазепи, був позбавлений урядів. Його нащадки обіймали посади бунчукових товаришів і військових товаришів та оселилися в Миргородському полку. Один із правнуків Степана — Андрій Прокопович (р. н. невід. — п. до 1786), яреськівський сотник (1771—82), а інший — Дмитро Прокопович ( 1754, за ін. даними, 1749 — 1829), відомий російський державний діяч. Племінники Дмитра — Андрій Андрійович (1774—1852), генерал-майор (1807), командир Імператорського батальйону міліції (1806—07), учасник придушення польс. повстання 1794 та антинаполеонівських кампаній, двоюрідний дядько і покровитель М.Гоголя; та Іван Юхимович (1783—1832), генерал-лейтенант (1826), учасник антинаполеонівських кампаній, Війни 1812 (зокрема Бородінської битви 1812) і закордонного походу рос. армії 1813—14, шеф Лубенського гусарсько-го полку (1814), начальник 3-ї уланської (1823—27) та 4-ї гусарської (1827—28) д-зій. У 19 ст. представники роду зосередили у своїх руках значні земельні маєтності, насамперед у Київській губернії та Полтавській губернії. Наприкінці 19 ст. рід згас.

Рід внесений до 2-ї та 3-ї частин Родовідних книг Київ. та Полтав. губерній.

1. Лазаревский А.М. Люди старой Малороссии. «Киевская старина», 1888, т. 23, № 11
2. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 5, вып. 3. К.—СПб., 2004